Вітання Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим з Днем Конституції України!

Шановні громадяни України!

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим вітає Вас з нагоди державного свята – Дня Конституції України!
18 років тому Верховна Рада прийняла основний Закон нашої держави. Документ, який визначив правові основи вільної країни, її суверенітет, територіальну цілісність та став основою демократичних перетворень, гарантом соборності України.

Але досвід українського народу в написанні державотворчих документів не обмежується 18-річчям. 304 роки тому лаври засновників європейського державотворення вже належали українському народові. У 1710 році між Гетьманом України Пилипом Орликом та Військом Запорізьким було укладено договір, що визначав принципи побудови державності. На папір лягли строки вступу, що містив історичний екскурс та гетьманська присяга народу України. Перші статті визначали державну релігію, кордони і основи зовнішньої політики. Влада почала належати Генеральній Раді. До її складу входили генеральна старшина та «значні, старовинні, добро розумні та заслужені особи». Тричі на рік рада повинна була збиратися й вирішувати всі справи разом із Гетьманом – щоб стримувати його від «викривлення прав і вольностей».
Вже тоді українській народ прагнув суспільної чесності та державної відповідальності, адже значна частина Документу була спрямована на боротьбу з корупцією та зловживанням владою. На превеликий жаль, ця Угода не змогла набрати чинності – політичні обставини стали на заваді сподіванням народу.
Наступним, не менш важливим, етапом державотворення стало прийняття Центральною Радою 29 квітня 1918 року Основного Закону Української Народної Республіки під назвою „Статут про державний устрій, права і вільності УНР”, а також схвалення Західноукраїнською Республікою 13 листопада 1918 року Тимчасового Основного Закону. Однак трагічні події тодішньої епохи також  завадили втіленню в життя положень цих документів.
Але доля розпорядилася так, що лише наприкінці ХХ століття ми стали свідками народження суверенної країни. Так, нами пройдений складний шлях, і, на жаль, сьогодні наша Батьківщина переживає часи значних випробувань, але всі ці роки віра і надія завжди були невичерпним джерелом наснаги українського народу.
Тож будемо вірити і робити все можливе для того, щоб 18-та річниця Конституції стала доленосною віхою на шляху процвітання України.


Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС

Україна підписала Угоду про асоціацію та Заключний акт з Європейським Союзом. Підпис під документом поставив Президент України Петро Порошенко. Церемонія відбулася у будівлі Ради Європейського Союзу у Брюсселі о 10 годині за місцевим часом. З української сторони на церемонії також були присутні Міністр закордонних справ Павло Клімкін, Перший помічник Президента Юрій Оніщенко, заступник Глави Адміністрації Президента України Валерій Чалий, представник України при Європейському Союзі Костянтин Єлісєєв. Підписання Угоди про асоціацію з ЄС Петро Порошенко назвав одним із найважливіших днів в історії Української держави. «Це один з найважливіших днів з часу набуття незалежності України. Ми маємо використати цю можливість для модернізації країни. Але ми потребуємо тільки одного – миру та безпеки», – зазначив Президент у коментарі журналістам перед церемонією підписання. «Ми сподіваємося, – наголосив Глава держави, – що сьогодні Європейський Союз продемонструє таку ж солідарність, як раніше». Зранку Президент України провів робочий сніданок з Президентом Європейської Ради Германом Ван Ромпеєм та Президентом Європейської Комісії Жозе Мануелєм Баррозу.


Виступ Президента України Петра Порошенка на сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи

Шановна пані Президент! Шановний Генеральний секретар! Шановні члени Асамблеї! Дорогі учасники! Дякую за запрошення виступити перед Асамблеєю. Вдячний за можливість донести до цього поважного форуму голос українського народу з різних куточків України – східних та західних, північних та південних, вільних і окупованих. Минув лише місяць із завершення президентської кампанії, під час якої я об’їздив всю Україну. Я побачив її миролюбною, гостинною до всіх та європейською – не лише за розташуванням, але й за покликанням. Україна завжди була гостинним домом для кожного, хто приходив з миром. На жаль, сьогодні цей дім у небезпеці. Знайшлась сила, яка прийшла в Україну не з миром. У нашому повсякденному словнику знову з’явилися слова “анексія”, “сепаратизм”, «найманці». Що ми можемо зробити для того, щоб зупинити насильство і не допустити його перетворення на повномасштабну війну? Нажаль, сьогодні це питання стосується не лише України. Воно стосується всієї Європи. Шановні члени Асамблеї! Все почалося минулого листопада, коли колишня влада забрала в українців мрію, відмовившись від європейської інтеграції, не спитавши українців і не давши взамін нічого, крім корупції та нехтування людською гідністю. Україна піднялася і почалася Революція Гідності. Народ переміг. Ця перемога далась великою кров’ю і великими жертвами. Росія, яка двадцять років тому в обмін на ядерну зброю обіцяла піклуватися про суверенітет України, всупереч Великому договору між Україною та Росією, всупереч Будапештському меморандуму , який пообіцяв мир в обмін на третій за розміром в світі ядерний арсенал, стала агресором і зруйнувала стабільність в цьому регіоні. А разом з ним – і систему балансів і противаг у сучасному світі. З цієї трибуни я хотів би від імені всіх українців подякувати Раді Європи, і особливо її Парламентській Асамблеї, за негайне реагування на військову агресію. Ця підтримка конче була потрібна і залишається потрібною для України. Рішення Комітету Міністрів і Парламентської Асамблеї становлять правову основу для подальшого відновлення справедливості та забезпечення прав всіх людей,які проживають на окупованих територіях. Треба зупинити факти фінансування та озброєння терористичних груп у Донецькій та Луганській областях, які все ще відбуваються з боку Російської Федерації. Бо фактично, це другий етап агресії. У 2008 році ми це спостерігали в Грузії. У 2014 році, нажаль, це відбувається за рахунок суверенітету України. І питання «хто буде наступним?» є відкритим. І саме тому Європа зараз має продемонструвати спільність і солідарність. Бо проблема для Європи сьогодні – це відсутність реального механізму збереження миру, захисту територіальної цілісності та демократії. Бо повоєнна модель була зруйнована, і зараз на наші з вами плечі лягає відповідальність за створення нової моделі. Без відчуття реальності легко створити суспільний грунт для агресії. І на жаль, сьогодні агресія переповнює російське суспільство. Вона лежить в основі і політики, і суспільного ставлення до України з боку Російської Федерації. Але Україна протиставляє їй переконаність і моральну силу. Очевидно, що без повернення Криму нормалізація наших відносин не можлива. Але ми – люди миру. І тому українська влада і я особисто, як український Президент, вийшов з ініціативою мирного плану. Бо повинен бути діалог та готовність домовлятися заради збереження людських життів. Шановні члени Асамблеї! Найбільших збитків конфлікти завдають звичайним, пересічним громадянам. І це сьогодні переконливо бачимо в окупованому Криму. Ми бачимо, як порушуються політичні, мовні та культурні права громадян. Як завжди, найбільше потерпають національні меншини. Кримські татари та етнічні українці є сьогодні об’єктом дискримінації. Щодня ми отримуємо все нові повідомлення про порушення свободи слова та ЗМІ, прав на освіту, віросповідання, громадянство, проживання, працю, права власності на землю, доступу до охорони здоров’я і освіти. У проблемних регіонах на Сході України ситуація ще більш кричуща. Незаконні озброєні групи намагаються встановити диктатуру насильства. Викрадення, незаконні затримання, вбивства, тортури, зникнення та переслідування стали частиною життя постраждалих районів. За сприяння міжнародних організацій – Ради Європи, Організації Об’єднаних Націй, ОБСЄ ми документуємо всі ці порушення. Вони мають отримати адекватну реакцію міжнародної спільноти. Тут потрібний ретельний аналіз, особливо в світлі майбутніх судових скарг, якими Україна буде захищатися. Президентські вибори стали важливим кроком на шляху відновлення миру і порядку. Ми з готовністю прийняли рекордну кількість міжнародних спостерігачів. Отримавши підтримку виборців, я представив першочерговий порядок денний свого президентства – єдність, відновлення миру, безпека. Мир і безпека – це те, чого прагнуть українці на Донбасі. Вони мріють, щоб повернулося їхнє нормальне життя, щоб не гинули люди, щоб не брали в полон і не катували заручників. Сьогодні ми маємо вже 174 полонених заручника, майже 150 загиблих, більше 300 поранених. Менш ніж за тиждень припинення вогню вбито 18 українських військовослужбовців, поранено 27. Позавчора загинула десятимісячна дитина від вибуху гранати, випущеної з підствольного гранатомету. Але ми прагнемо миру і в цьому непростому, неполітичному прагненні – суть мирного плану, який я представив. Він зводиться до припинення насильства, амністії тих, хто не скоїв тяжких злочинів, стабілізації ситуації і після цього – реалізації прагнень місцевого населення у постраждалих від біди регіонах. Ми повинні зробити так, щоб внутрішні процеси повернулися у цивілізовані рамки. Зробимо це – відновимо не лише мир, але й довіру. Після цього ми в першу чергу займемося економікою та інфраструктурою, адже щодня ми отримуємо нові повідомлення про те, які завдання стоять перед нами і що зруйновані чергові об’єкти. Ніхто не хоче, щоб люди гинули. План встановлює рамки для політичного врегулювання на основі деескалації, стабілізації і діалогу. Його імплементація обговорюється у рамках створеної Тристоронньої контактної групи за участю представників України, Російської Федерації, ОБСЄ, Європейського Союзу. Необхідною передумовою є зупинення вогню. Перед оприлюдненням мій План був обговорений з представниками всіх місцевих легітимних органів влади Донбасу, бізнесової еліти, яка представляє найбільше виробництво Донецького регіону. Вони всі одноголосно його підтримали. Одностороннє припинення вогню було запроваджено о 22:00 20 червня та триватиме до завтра до 22:00 години 27 червня. Наше завдання було перейти від режиму бойової охорони кордону до режиму його надійного контролю. Якщо буде контроль на кордоні – припиниться незаконний потік найманців, танків, бронетехніки та важкого озброєння на територію України. Україна зацікавлена і запропонувала інтенсифікувати зусилля Організації безпеки і співробітництва в Європі щодо встановлення жорсткого моніторингу з елементами контролю ситуації на місцях. Ми запросили їх до кожного блокпосту і готові, офіційно про це декларую, запросити російських представників долучитися до моніторингу кордону, щоб впевнитись в жорсткому дотриманні взятих на себе зобов’язань з українського боку. Мирний план був підтриманий всіма основними країнами світу, за що Україна їм надзвичайно вдячна. У той же час очевидно, щоцей мирний план запрацює лише за підтримки Росії. Поки що, на жаль, ця підтримка Російської Федерації є абсолютно недостатньою. Добре, що Рада Федерації вже не збирається, нарешті, проголошувати війну Україні. Але війну ніхто й не проголошував. Її просто ведуть. Ведуть зараз, в ці хвилини. Замість того, щоб відвести своїх найманців з боку російського кордону заходять все нові, добре оснащені і вмотивовані бойовики. Президент Путін вчора, під час нашої телефонної розмови разом з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель і Президентом Франції Франсуа Олландом висловив свою підтримку мирного плану. Ми з надією чекаємо тепер реальних кроків. І я з цієї трибуни хочу ще раз наполегливо закликати Росію сприяти врегулюванню ситуації! Підтримайте Мирний план діями, а не словами! Бо за цими діями ми зупиняємо смерті цивільних і військових людей, які боронять суверенітет і територіальну цілісність держави. І ми чекаємо цих дій. Посильте охорону кордону! Зупиніть нелегальний потік військової техніки! Перестаньте рекрутувати найманців! Врешті-решт, відведіть війська. Український народ не хоче війни, не хоче анархії і не допустить її. Всі ідеї сепаратизму були штучно нав’язані Україні ззовні. Україна є монолітною. Треба зупинити потоки брехні і ненависті, які поширюються російськими ЗМІ. Це не сприяє встановленню миру. Чого реально прагнуть неспокійні регіони? Того ж, що і будь-яка місцева громада. Більше повноважень, більше автономії, право на ухвалення рішень. Право спілкуватися тою мовою, якою вони вважають за потрібне. Право покладати квіти тим пам’ятникам, яким вони вважають за потрібне. Право співати пісні тією мовою, якою їм подобається. Це все дає їм програма децентралізації влади в якості конституційних змін, запропонованих мною. І сьогодні український Парламент зареєстрував проект змін до Конституції Президента Порошенка, де ключовим елементом змін є децентралізація влади. Ніколи в Україні не було такого, щоб Президент, який виграв вибори з повноваженнями призначати голів обласних і районних державних адміністрацій, відмовлявся від цього і передавав ці повноваження на місця. І я впевнений в тому, що ця ідея буде підтримана українським Парламентом. В Україні мають відбутись позачергові місцеві вибори в зв’язку з прийняттям змін до Конституції для того, щоб обрані лідери територіальних громад набули вже нових повноважень і нової відповідальності. Обрані представники увійдуть до складу місцевих рад, які, у свою чергу, сформують виконавчі комітети. Окремою проблемою є відновлення економіки донецького регіону. І мені дуже приємно, що ми разом з нашими партнерами з Європейського Союзу і Сполучених Штатів Америки розробили окрему програму створення нових робочих місць, яка передбачає залучення великої кількості інвестицій. Вона включає проект програми економічного відновлення регіону. Належним чином буде вирішено питання розподілу коштів між центром та регіонами. У повній відповідності з Європейською хартією місцевого саморврядування влада в Україні буде децентралізована моїм проектом Конституції. Я підтримую налаштованість активізації міжнародної панелі розслідування Ради Європи, яку ми обговорювали разом з Генеральним секретарем для експертного розслідування застосування сили як проти Майдану 18, 19, 20 лютого, так і трагічних подій в Одесі 2 травня. Ми готові до відкритої співпраці для того, щоб весь світ прозоро переконався, що винуватці в цих трагедіях будуть притягнуті до відповідальності. Шановні члени Асамблеї! Україна переживає час викликів, а також і час надій. Наш вибір – розбудова міцної демократії, яка займе достойне місце у родині європейських держав. Наш шлях лежить до Європейського Союзу. І тому завтра, 27 червня, нарешті, я, як Президент України, підпишу Угоду про асоціацію з ЄС. Європейський Союз для нас – це історія успіху, еталон успішної держави, перевірена часом модель реформ. І коли мене питали яка ваша президентська модель реформ, мені було дуже легко відповідати – Угода про асоціацію. Все там є. І ми почнемо імплементувати цю Угоду негайно. Вже. Одразу ж після підписання. Останній аспект особливо важливий на тлі того, що Україна стала на шлях економічної інтеграції та політичної асоціації з Євросоюзом. Шанс, який ми маємо, обов’язково буде використаний. Реформи назріли і перезріли. Україні потрібний новий соціальний контракт. Він має створити життєздатну систему управління, яка захистить громадян від зовнішніх загроз та створить необхідне підґрунтя для соціально-економічного та культурного розвитку. В той же час я заявляю, що це не будуть зміни будь-яку ціну. Є питання, які не обговорюються: унітарна держава, існуюча мовна система з однією офіційною державною мовою і необмеженою кількістю регіональних і з повною та всеохоплюючою гарантією розвитку використання мови кожної меншини, європейська інтеграція. Все інше може бути предметом широкого обговорення. Я запевняю, що це обговорення вже відбувається. Я впевнений, що й Парламент сьогодні потребує перезавантаження. Країна сьогодні не має достойного рівня представництва. Особливо це відчутно в Донбасі, на Сході України. Я переконаний в тому, що Парламент має обиратися по-новому закону – на пропорційній основі за відкритими списками. Виборці мають знати кожного кандидата особисто. Уряд має попередньо формуватись Прем’єр-міністром і затверджуватись Парламентом. Президент має зберегти повноваження контролю. Рада Європи і Парламентська Асамблея неодноразово наголошували на необхідності докорінних перетворень у судовій і правоохоронній системах. Останні місяці особливо чітко продемонстрували важливість цих реформ. Потрібний більший громадський контроль за призначенням і роботою суддів. Потрібні практичні гарантії незалежності судової влади. Ми маємо змінити роль та функції Генеральної прокуратури, перетворити її з інструменту покарання на засіб забезпечення законності та захисту прав людини. Новий формат судочинства має бути належним чином відображений у змінах до Конституції. Подолання корупції, призначення нових суддів, загальна модернізація державної служби завершать картину нової судової системи в Україні. Пані і панове! Останні місяці мали прямий вплив на наше спільне євроепйське майбутнє. Події в Україні формують нову Європу. І ця нова Європа буде єдиною або розколотою, стабільною або крихкою. Майбутнє Європи та її дух залежать від того, як буде врегульований конфлікт в Україні – на основі міжнародного права, законності, або на основі «права сильного». Це – дилема і вибір, який кожен з нас повинен зробити самостійно. Потрясіння в Україні почалися, оскільки українці не захотіли розстатися з демократією та європейським вибором. Вони тривають, оскільки хтось вирішив покарати Україну за цей вибір. Вони зупиняться, тільки коли здоровий глузд і європейські цінності візьмуть гору над агресією. Допоможіть нам у цьому – і завтрашня Європа буде єдина, стабільна, морально сильна. Я дуже дякую Вам за увагу! Я дуже дякую Вам за солідарність з Україною, яку ви продемонстрували! Україна цього конче потребує. Слава Україні!


Інформація про регіональні штаби з розміщення громадян України, які вимушено переселяються з тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим

“Гаряча лінія” Урядового контактного центру 0-800-507-309 (безкоштовно, цілодобово) Вінницька область: “гаряча лінія” (0432) 57-22-34,сайт: http://www.vin.gov.ua Керівник штабу: ОЛІЙНИК Анатолій Дмитрович, голова обласної державної адміністрації, контакти (0432) 59-21-10, (0432) 59-21-28 Контактна особа Департаменту соціальної політики: Остапенко Наталія Сергіївна, заступник начальника Департаменту соціальної політики, контакти (0432)57-22-34, e-mail: [email protected] Волинська область: “гаряча лінія” (0332)255-485 (цілодобово), сайт: http://www.voladm.gov.ua Керівник штабу: ПУСТОВІТ Григорій Олександрович, голова обласної державної адміністрації, контакти (0332) 778101, e-mail: [email protected] Контактна особа Департаменту соціальної політики: Мишковець Світлана Євтихіївна, директор Департаменту соціального захисту, контакти: (0332)77-81-27, e-mail: [email protected] Дніпропетровська область: «Контакт-центр «Гаряча лінія голови облдержадміністрації»: (0800)50-56-00 FREE (графік роботи: понеділок – четвер 9.00 – 18.00; пт 9.00 – 17.00), сайт: http://www.adm.dp.ua Керівник штабу: КРУПСЬКИЙ Анатолій Федорович, перший заступник голови обласної державної адміністрації, контакти: (056)744-64-39; (056)742-70-11, e-mail: [email protected] Контактні особа Департаменту соціальної політики: Сливна Валентина Олексіївна, заступник директора Департаменту соціального захисту, контакти: (056)713-63-09; Чернигіна Вікторія В’ячеславівна, заступник начальника управління соціального захисту населення-начальник відділу адресних соціальних виплат головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, контакти: (056)713-62-21; Крупська Вікторія Володимирівна в.о. директора Департаменту соціального захисту, контакти: (056)713-62-21; Зуб Сергій Володимирович, начальник відділу стаціонарних установ, контакти: (056)370-14-28, e-mail: [email protected] Донецька область: “гаряча лінія” (0800)507-506 FREE; (062)348-03-05, сайт: http://hotline.dn.gov.ua Керівник штабу: ТАРУТА Сергій Олексійович, голова обласної державної адміністрації, контакти: (062) 304-35-88, (062) 311-99-78 Контактна особа Департаменту соціальної політики: Маліновська Ольга Вікторівна, заступник директора департаменту соціального захисту населення, контакти: (062)311-07-49, e-mail: [email protected] Житомирська область: “гаряча лінія” (0412)47-44-69 (8.00 – 20.00 щоденно), сайт: http://zhitomir-region.gov.ua Керівник штабу: ДОЛГИХ Ярослав Дмитрович, заступник голови обласної державної адміністрації, контакти: (0412) 47-50-63, (0412)47-50-06 Контактна особа Департаменту соціальної політики: Павлюк Василь Петрович, заступник директора, контакти: (0412)47-44-69, e-mail: [email protected] Закарпатська область: “гаряча лінія” (0312)61-22-20, сайт: http://www.carpathia.gov.ua/ua/news/detail/3859.htm Керівник штабу: ЛУНЧЕНКО Валерій Валерійович, голова обласної державної адміністрації, контакти: (0312)69-61-00 та (0312)69-61-01 (цілодобово) Контактна особа Департаменту соціальної політики: Ладижець Олесь Володимирович, провідний спеціаліст, контакт: (0312)61-22-20, e-mail: [email protected] Запорізька область: “гаряча лінія”(061) 224-41-52 та (061)764-42-65., тел. для звернень у нічний час: (0612)34-34-83 та (061) 239-03-94, сайт: http://www.zoda.gov.ua Керівник штабу: БАРАНОВ Володимир Олексійович, голова обласної державної адміністрації, контакт: (061) 233-11-91 Контактна особа Департаменту соціальної політики: Ковпак Андрій Васильович, начальник відділу соціальних послуг, стаціонарних установ, контакт: (061) 764-42-65 та (061) 224-41-52, e-mail: [email protected] Івано-Франківська область: “гаряча лінія” 099-311-25-15; 067-341-11-60 та 095-307-00-33 (цілодобово), сайт: http://www.if.gov.ua Керівник штабу: АРОНЕЦЬ Леся, голова штабу Координаційної ради з питань надання допомоги населенню під час надзвичайних ситуацій, контакт: 050-373-22-07, e-mail: [email protected] Контактна особа Департаменту соціальної політики: Рачук Тетяна Михайлівна, заступник начальника відділу соцгарантій управління соцзахисту населення, контакт: (0342) 50-30-83, e-mail: [email protected] Київська область: “гаряча лінія” (044) 285-73-60 з (9.00 до 18.00 з понеділка по п’ятницю) та (067) 408-09-54 (з 8.00 до 21.00 щоденно), сайт: http://www.kyiv-obl.gov.ua Керівник штабу: ШАНДРА Володимир Миколайович, голова обласної державної адміністрації, контакти: (044) 286-82-30 Контактна особа Департаменту соціальної політики: Винник Олександр Миколайович, заступник директора Департаменту соціального захисту населення, контакт: (044) 206-74-86, e-mail: [email protected] Кіровоградська область: “гаряча лінія” (0522)22-28-44 та 0-800-500-238, сайт: http://www.kr-admin.gov.ua Керівник штабу: ПЕТІК Олександр Владиславович, голова обласної державної адміністрації, контакти: (0522)-24-03-30 та (0522)-22-35-66 (цілодобово), e-mail: [email protected] Контактна особа Департаменту соціальної політики: Догаров Олександр Васильович, директор Департаменту соціального захисту населення, контакти: (0522)-22-28-37, e-mail: [email protected] Луганська область: “гаряча лінія” 050-169-12-94 (цілодобово), (0642)58-67-34, (0642)58-63-45, (0642)52-52-87, (0642)58-57-03 (з 8.00 до 17.00 понеділок – п’ятниця) Керівник штабу: ВЕРІГІНА Ірина Костянтинівна, перший заступник голови обласної державної адміністрації, контакти: (0642) 58-18-18 та (0642) 58-59-92, e-mail: [email protected] Контактна особа Департаменту соціальної політики: Тихонська Наталія Володимирівна – заступник директора департаменту-начальник управління соціальних гарантій та компенсацій, контакт: (0642)58-68-29, e-mail: [email protected] Львівська область: “гаряча лінія” 0-800-501-727 та (032) 235-73-73, сайт: http://www.oblrada.lviv.ua Керівник штабу: КОЛОДІЙ Петро Несторович, голова обласної ради, співголова обласного штабу, контакти: (032) 299-92-05 та (032) 299-98-00 Контактна особа Департаменту соціальної політики: Мартиняк Василь Васильович, Директор департаменту соціального захисту населення, контакти: (067)6732204 цілодобово, без вихідних. e-mail: [email protected] Миколаївська область: “гаряча лінія” (0512)24-02-96 цілодобово та (0512)55-08-91, (0512)37-64-92, (0512)37-26-32 (з 8.00 до 17.00 понеділок – п’ятниця), сайт: http://sotszahist.mk.ua, http://www.mykolayiv-oda.gov.ua Керівник штабу: ЛУСТА Володимир Вікторович, перший заступник голови обласної державної адміністрації, контакт: (0512) 37-01-42 Контактна особа Департаменту соціальної політики: Сивопляс Ольга Вікторівна, директор Департаменту соціального захисту населення, контакт: (0512)55-00-85, e-mail: [email protected] Одеська область: “гаряча лінія” (048)7226735 цілодобово та (048)7851840, (048)7847251 (з 9.00 до 18.00 понеділок – четвер; з 9.00 до 16.45 п’ятниця), сайт: http://oda.odessa.gov.ua Керівник штабу: ПАЛИЦЯ Ігор Петрович, голова обласної державної адміністрації, контакти: (048) 731-46-63 Контактна особа Департаменту соціальної політики: Маркевич Ірина Вікторівна, директор Департаменту соціального захисту населення, контакти: (048) 785-18-40, e-mail: [email protected] Полтавська область: “гаряча лінія” 0 800 500 620 FREE (з 8.00 до 17.00 понеділок – п’ятниця) та 0 800 502 230 FREE, 098-555-82-98, 093-042-73-02, 050-578-86-16 цілодобово, сайт: http://www.adm-pl.gov.ua Керівник штабу: КОРНІЄНКО Людмила Василівна, заступник голови Регіонального координаційного центру – Директор департаменту праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, контакт: (0532) 68-12-41, (0532) 68-12-32, e-mail: [email protected] Контактна особа Департаменту соціальної політики: Матуйзо Світлана Василівна, заступник директора – начальник відділу у справах сім’ї та молоді ОДА, контакт: (0532) 63-28-64, e-mail: [email protected], [email protected] Рівненська область: “гаряча лінія” 0-800-500-078 (з 09:00 до 20:00 понеділок – п’ятниця та з 10:00 до 16:00 у вихідні дні) та 0362-63-36-01 (з 9.00 до 18.00 понеділок – четвер, з 9.00 до 17.00 п’ятниця), сайт: www.rv.gov.ua Керівник штабу: РИБАЧУК Сергій Леонідович, голова обласної державної адміністрації, контакти: (0362) 26-47-88, 69-51-65 Контактна особа Департаменту соціальної політики: Підкидач Ольга Володимирівна, Директор департаменту соціального захисту населення, контакт: (0362) 63-36-10, e-mail: [email protected] Сумська область: “гаряча лінія” 0542-66-33-77, сайт: http://dszn.sm.gov.ua Керівник штабу: РУМЯНЦЕВ Олег Валентинович, заступник керівника штабу, т.в.о. начальника управління взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи ОДА, контакт: 0542-63-18-11, 0542-63-17-02, e-mail: [email protected] Контактна особа Департаменту соціальної політики: Пономаренко Геннадій Миколайович, т.в.о. заступника директора Департаменту соціального захисту населення, контакт: 0542-60-02-10, 0542-60-02-08, e-mail: [email protected] Тернопільська область: “гаряча лінія” 097-828-75-27 цілодобово, сайт: http://www.oda.te.gov.ua Керівник штабу: СИРОТЮК Олег Мирославович, голова обласної державної адміністрації, контакт: (0352) 52-07-88, цілодобово Контактна особа Департаменту соціальної політики: Боярський Вадим Андрійович – перший заступник директора Департаменту соціального захисту населення, контакт: (0352)52-33-61, e-mail: [email protected] Харківська область: “гаряча лінія” (067) 579-42-63, цілодобово, сайт: http://kharkivoda.gov.ua Керівник штабу: БАЛУТА Ігор Миронович, голова обласної державної адміністрації, контакт: (057) 700-21-05, e-mail: [email protected] Контактна особа Департаменту соціальної політики: Захуцька Олена Володимирівна, директор Департаменту праці та соціального захисту населення, контакт: (057) 705-26-68, (057) 705-26-67, e-mail: [email protected] Херсонська область: “гаряча лінія” (0552)46-73-11, (0552)26-40-06, (0552)35-39-02 та (0552) 42-01-95, цілодобово, (066) 02 99 663, оперативний черговий ОДА, сайт: http://www.oda.kherson.ua Керівник штабу: Мельник Михайло Андрійович, заступник голови обласної державної адміністрації, контакт: (0552) 49-51-89, e-mail: [email protected] Контактна особа Департаменту соціальної політики: Причина Геннадій Георгійович, директор Департаменту соціального захисту населення, контакт: (0552)22-54-37, e-mail: [email protected], [email protected] Хмельницька область: “гаряча лінія” 0-800-508-899, сайт: http://adm.km.ua Керівник штабу: ПРУС Леонід Іванович, голова обласної державної адміністрації, контакт: (0382) 76-50-24, e-mail: [email protected] Контактна особа Департаменту соціальної політики: Лукомська Світлана Іванівна, директор Департаменту соціального захисту населення, контакт: 0382-72-06-14, 0382-76-51-19, 0382-76-47-00 та 0382-76-52-71 цілодобово, e-mail: [email protected] Черкаська область: “гаряча лінія” (0472)36-11-13, (0472)45-32-14, (0472) 32-23-57, сайт: www.ck-oda.gov.ua Керівник штабу: СТАРІКОВА Наталія Володимирівна, перший заступник голови обласної державної адміністрації, контакт: (0472) 37 41 21, e-mail: [email protected] Контактна особа Департаменту соціальної політики: РАДЧЕНКО Семен Володимирович, Заступник директора Департаменту соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації, контакт: (0472) 63 39 55, e-mail: [email protected] , [email protected] Чернівецька область: “гаряча лінія” (0372) 51-30-10, сайт: www.oda.cv.ua Керівник штабу: ВАНЗУРЯК Роман Степанович, голова обласної державної адміністрації, контакт: (0372) 55-15-89 Контактна особа Департаменту соціальної політики: Верига Олена Володимирівна, директор Департаменту соціального захисту населення, контакт: (03722) 4-55-37 та (03722) 4-56-17 цілодобово, e-mail: [email protected] Чернігівська область: “гаряча лінія” (0462)72-40-95, (04622)5-60-97, (0462) 5-38-69 та 0 800-501-740 FREE, сайт: http://cg.gov.ua Керівник штабу: ІВАШКО Володимир Олександрович, голова обласної державної адміністрації, контакт: (0462) 67-50-24, ф. 67-50-70, e-mail: [email protected] Контактна особа Департаменту соціальної політики: Двойнос Наталія Павлівна, начальник відділу стаціонарних установ та соціального обслуговування населення Департаменту соціального захисту населення, контакти: (0462)72-40-95, (04622) 5-60-97, e-mail: [email protected] м. Київ: “гаряча лінія” 15-51 цілодобово та (044) 497-57-15, (044) 404-33-20, (044) 205-73-37, сайт: http://kievcity.gov.ua/ ; http://www.soczahyst.kiev.ua Керівник штабу: БОНДАРЕНКО Володимир Дмитрович, голова КМДА, контакти: (044)497-57-15, (044)408-53-77, (044)404-33-20 Контактна особа Департаменту соціальної політики: Назаренко Світлана Петрівна, заступник директора Департаменту соціальної політики, контакт: (044) 404-63-49, 408-39-74, e-mail: [email protected]


Отримання диплому про вищу освіту державного зразка

Зважаючи на численні звернення студентів, які навчаються на півострові Крим та у м. Севастополь, Міністерством освіти і науки України наказом № 655 від 28 травня цього року затвердило Порядок замовлення та видачі документів про освіту державного зразка випускникам вишів на тимчасово окупованій території України.
У випадку відмови випускника від отримання документа про вищу освіту, не передбаченого діючим законодавством України, виконання в повному обсязі всіх вимог учбового закладу, МОН України за заявою випускника визначає вищий навчальний заклад, розташований у Херсонській або Миколаївській області, який забезпечить замовлення і видачу документа про вищу освіту та додатка до нього.
До заяви необхідно додати  копію документа, що посвідчує особу, а також залікову книжку або академічну довідку. Якщо ж у випускника відсутні залікова книжка або академічна довідка, інформація про навчання перевіряється МОН України засобами Єдиної державної бази з питань освіти.
У разі, якщо випускник вже отримав документ про вищу освіту зразка, не передбаченого законодавством України, та бажає отримати документ про вищу освіту з додатком до нього, він має за такою ж процедурою звернутися до МОН України, проте замість залікової книжки або академічної довідки повинен надати копію документа про вищу освіту, котрий він отримав у вищому навчальному закладі розташованому на тимчасово окупованій території України.
Також нагадуємо, що відповідно до наказу МОН України від 07.05.2014 року № 556 передбачено переведення студентів з тимчасово окупованих територій в інші вузи навіть під час навчального семестру. У випадку відсутності вільних місць за напрямками, що фінансуються державним бюджетом, будуть використовуватися бюджетні вакантні місця за іншими напрямками, а у разі оплатного навчання у вишах окупованого АРК та м. Севастополя, пропонується здобувати освіту зі збереженням умов оплати, в будь-якому вищому навчальному закладі розташованому в інших областях України.
Телефони «гарячої» лінії Міністерства науки і освіти України – (044) 481-32-11 або 481-32-36.


Проштампований в Крим паспорт можна поміняти

Державна міграційна служба України (надалі – ДМСУ) надала детальні роз’яснення щодо штампу «Посвідка на проживання» в українському паспорті, який ставиться Федеральною міграційною службою РФ у Криму, тим жителям півострова, які написали заяву про відмову від набуття Російського громадянства. У відповідності з власною процедурою, Міграційна Служба РФ ставить штамп «Посвідка на проживання» в український закордонний паспорт або, у разі його відсутності, у внутрішній паспорт громадянина України. При цьому від власника паспорта потрібна письмова згода на проставлення такого штампа. За офіційним роз’ясненням ДМСУ: наявність такого штампу – підстава для заміни паспорта на новий. «Відповідно до пункту 6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, забороняється вносити до паспорта записи, не передбачені цим положенням або законодавчими актами України. В разі проставлення в паспорт громадянина України записів, які не передбачені чинним законодавством України, особа може звернутися до підрозділу ДМС із заявою про обмін паспорта», – йдеться в повідомлені заступника голови ДМС України, Т.В. Нікітіної.


Інформація для громадян України, які мають намір виїхати з тимчасово окупованої території АР Крим

З метою забезпечення реєстрації громадян України та інших осіб, що можуть прибути з АР Крим до Херсонської області, в області створено 6 міграційних пунктів: м. Генічеськ, с. Чонгар (Генічеський район), смт Каланчак, с. Червоний Чабан (Каланчацький район), залізнична станція Новоолексіївка та залізнична станція Херсон. Також, Управлінням Державної Міграційної Служби в Херсонській області для звернень громадян, які виявили бажання залишити Кримській півострів відкрита «гаряча лінія» – (099) 274-41-07, надаються консультації з питань паспортного контролю. На сьогоднішній день тимчасові помешкання наявні в Черкаській області – 3112 місць, Дніпропетровській – 1553, Закарпатській – 2394, Вінницькій – 1540, Запорізькій – 1637, Рівненській – 1166, Сумській – 826, Харківській – 593, Хмельницькій – 997, Чернівецькій – 100, Чернігівській – 1132 та Херсонській – 650. В усіх регіонах України створено штаби з розміщення громадян, які переселяються з тимчасово окупованої території, до складу яких входять представники Департаментів соціального захисту населення, освіти та науки, молоді та спорту, Пенсійного фонду України, Державної міграційної служби України, Служби у справах дітей, Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, центрів зайнятості, управління охорони здоров’я.


Президент оголошує день жалоби за загиблими

Президент України Петро Порошенко висловлює глибокі співчуття родинам загиблих українських військових та прикордонників, які загинули 14 червня під час проведення Антитерористичної операції.

“В неділю я оголошую день жалоби за нашими військовими. Це велика втрата не лише для родин загиблих, а й для цілої країни. Україна в скорботі, але ми рішуче продовжуємо боротьбу за мир,” – наголосив Петро Порошенко.

“Всі, хто причетний до цинічного терористичного акту такого масштабу, обов’язково будуть покарані. Україні потрібен мир. Проте терористи отримають адекватну відповідь,” – заявив Глава держави.

Президент доручив скликати засідання Ради національної безпеки і оборони.

Президент України також доручив Кабінету Міністрів надати допомогу родинам загиблих.


Уряд створить єдину базу даних для переселенців

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив терміново створити єдину базу даних для переселенців, зокрема, з інформацією про тимчасове житло та роботу для них. Про це Глава Уряду сказав на засіданні Кабінету Міністрів України в середу, 11 червня.
Арсеній Яценюк звернувся до Віце-прем’єр-міністра України Віталія Яреми та Віце-прем’єр-міністра – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимира Гройсмана: «Усе, що ми робили протягом останнього періоду часу, – це розселення на місяць, два, три, в першу чергу переселенців із Автономної Республіки Крим. Зараз ситуація така, що зрозуміло, що це питання не вирішиться в короткостроковій перспективі. Нам треба приймати довгострокову стратегію».
Глава Уряду доручив терміново розробити єдину електронну базу даних: «Щоб людина могла отримати інформацію про те, в якому регіоні для неї є тимчасове житло, можливість віддати дітей в школу, в якому регіоні є можливість отримати роботу і яку».
Він також доручив Володимиру Гройсману звернутися з цього питання до Асоціації міст України та Асоціації малих міст України: «Нам потрібна допомога муніципалітетів. Якщо ми кажемо про децентралізацію влади, то децентралізація передбачає не тільки отримання влади, а й також відповідальність».
«Формування єдиної бази даних, оприлюднення інформації по кожній окремій області і залучення місцевих муніципалітетів до допомоги переселенцям», – підсумував Арсеній Яценюк.
Глава Уряду зазначив, що з Донецької й Луганської областей почала виїжджати велика кількість людей і звернувся до Першого віце-прем’єр-міністра України Віталія Яреми взяти це питання під особливий контроль.