Документи

27 07 2022

Команда Представництва зустрілася з МФО “Кримська платформа” та першим заступником голови Верховної Ради

 

Команда Представництва провела робочу зустріч із депутатами міжфракційного об’єднання «Кримська платформа» та першим заступником голови Верховної Ради України Олександром Корнієнком.

Учасники обговорили законодавчі зміни та парламентський вимір цьогорічного саміту Кримської платформи.

Після початку повномасштабного вторгнення ситуація в окупованому Криму значно погіршилася: рф використовує окупований український півострів як плацдарм для військового наступу на півдні, здійснює політичні переслідування громадян України, зокрема представників кримськотатарського народу.

“Питання Автономної Республіки Крим залишається на порядку денному Верховної Ради України. Ми активізовуємо нашу роботу і на рівні Президії Парламенту, і в межах МФО «Кримська платформа», і у співробітництві з іншими державними органами, експертами, міжнародними партнерами та громадськістю”, — зазначив Олександр Корнієнко.

Ми пам’ятаємо про всіх громадян України в тимчасово окупованому Криму та докладаємо максимальних зусиль для якогомога швидшої деокупації українського півострова!

Крим – це Україна! Україна переможе!

27 07 2022

Постійна Представниця зустрілася з Послом Королівства Бельгія в Україні

 

Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева 26 липня зустрілася з Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Бельгія в Україні паном Петером Ван Де Велде, а також Другим секретарем Посольства Куном Деклерком.

Зустріч відбулася в Офісі Кримської платформи, у ній взяли участь також заступник Постійної Представниці Денис Чистіков і керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Марія Томак.

Таміла Ташева привітала Петера Ван Де Велде з його призначенням і подякувала за підтримку територіальної цілісності України. Постійна Представниця розповіла про антивоєнні настрої в окупованому Криму й акції, які інтенсифікувалися цього року після 24 лютого: “Попри 8 років окупації, кримчани дедалі чіткіше стали проявляти свою проукраїнську позицію. Ідеться про людей, які до цього не були активістами чи правозахисниками, з якими ми не стикалися раніше. Це справді зовсім нова хвиля протестного руху. Кримчани сподіваються, що війна все ж таки пришвидшить деокупацію Криму.”

Петер Ван Де Велде запевнив у незмінній позиції Бельгії щодо підтримки територіальної цілісності України та подальшого надання різносторонньої допомоги. Також Посол висловив особливе занепокоєння у зв’язку з порушеннями прав людини на території тимчасово окупованого Криму.

Посол наголосив на важливості Кримської платформи: “Минулого року Бельгія брала участь в установчому саміті Кримської платформи та була підписантом Декларації. Важливо, щоб питання Криму звучало на міжнародному рівні і надзвичайно важливо, що така ініціатива з’явилась”.
Ми сподіваємося, що Королівство Бельгія приєднається також до цьогорічних заходів у рамках Кримської платформи.
27 07 2022

Окупанти збираються красти електроенергію: заявили про відновлення ліній електропередач між Херсонською областю та окупованим Кримом

Глава окупаційної адміністрації Криму сергій аксьонов повідомив про відновлення опор високовольтних ліній електропередач між Херсонською областю та окупованим Кримом. Ці лінії були підірвані у 2015 році під час енергетичної блокади Кримського півострова у зв’язку з його окупацією.

Самі окупанти відновлення вказаних опор розцінюють як “важливий крок до економічної інтеграції” окупованих територій півдня України у російську федерацію та нібито “відтворення єдиного господарського комплексу, який протягом століть об’єднував Крим, Херсонщину та Запорізьку область”. Цим “відновленням” опікувалися фахівці міністерства енергетики рф.

Попри заяви окупантів про готовність Криму за потреби стати «транзитним регіоном» для подачі електроенергії на новоокуповані території півдня України, дуже ймовірно, що ситуація буде діаметрально-протилежно.

Тимчасово непідконтрольні території Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей в умовах мирного часу не відчували дефіциту електроенергії. Потреби цих регіонів покривали місцеві теплоелектростанції та Запорізька АЕС потужністю до 6000 Мегават електроенергії, яка розташована у місті Енергодар.

Тим часом, окупований Крим споживає орієнтовно до 1300 Мегават електроенергії в літній період і до 1500 мегават електроенергії в зимовий період, а покриття відповідних потреб відбувається за рахунок місцевих теплоелектростанцій та через енергоміст із території рф, допустимою потужністю 810 мегават з ростовської АЕС.
Енергосистема тимчасово окупованого Кримського півострова ніколи не була самодостатньою та завжди потребувала постачання електроенергії з інших регіонів. Вкрай імовірно, що в умовах окупації окремих територій півдня України, зокрема міста Енергодар і Запорізької АЕС, відновлення високовольтних ліній електропередач між Херсонською областю та окупованим Кримом може бути використано саме для забезпечення потреб Криму за рахунок окупованої Запорізької АЕС.

Механізми та поведінка окупантів неодноразово свідчили про те, що їхні дії завжди спрямовані саме на викрадення ресурсів, а не на постачання. Таке вже відбулося з Північно-кримським каналом, таке відбувається з викраденням українського зерна з елеваторів та у фермерів новоокупованих територій півдня. Тепер до цього переліку може додатися електроенергія.

Викрадення електроенергії окупантами може створити загрозу енергетичної кризи в регіоні, зокрема дефіциту електроенергії для потреб місцевого населення.

20 07 2022

Постійна Представниця зустрілася з делегацією команди та експертів Варшавського безпекового форуму

Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева 20 липня зустрілася з делегацією команди та експертів Варшавського безпекового форуму: міністром закордонних справ Польщі в 2018-2020 рр. Яцеком Чапутовичем, міністром закордонних справ Литви в 2012-2022 рр. Лінасом Лінкевічусом,  депутатом польського Сейму та заступником голови комітету закордонних справ Павелом Ковалем, співголовою Варшавського безпекового форуму Катажиною Пісарською, головою фундації Казимира Пуласького та співголовою Варшавського безпекового форуму Збіґнєвом Пісарським, а також іншими членами команди Форуму. У зустрічі також взяла участь керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Марія Томак.

 

У вітальному слові Таміла Ташева подякувала делегатам за зацікавленість темою Криму, коротко окреслила діяльність Представництва та поділилася планами на майбутнє, зокрема у форматі Кримської платформи. Марія Томак розповіла про поточну ситуацію в окупованому Криму та закцентувала на ролі окупованого півострова в повномасштабному російському вторгненні в Україну.

 

Члени делегації Форуму поставили низку питань щодо ситуації в окупованому Криму та на тимчасово непідконтрольних територіях Херсонської та Запорізької областей, безпекових викликів, процесу деокупації та підтримки цих процесів міжнародною спільнотою. 

 

У ході дискусії Постійна Представниця ще раз підкреслила незмінність української позиції щодо окупованого Криму: “Президент України неодноразово зазначав, що не може бути жодних компромісів стосовно наших територій. На жаль, досі часом відбуваються спроби схилити Україну до торгу своїми людьми та територіями без розуміння того, що рф не зупиниться, адже її мета — це повна окупація України”.

 

Наприкінці зустрічі Катажина Пісарська запросила Постійну Представницю взяти участь у Варшавському безпековому форумі та розповісти про роль і важливість окупованого Криму в розв’язаній рф війні, а також про необхідність деокупації українського півострова.

 

Варшавський безпековий форум – одна з провідних європейських безпекових конференцій, яка проводиться щорічно та присвячена питанням трансатлантичної співпраці та безпеки. Форум був заснований у 2014 році Фундацією Казимира Пуласкі за підтримки таких стратегічних партнерів як НАТО та Бюро національної безпеки Польщі.

24 06 2022

Комітет міністрів Ради Європи засудив численні порушення прав людини, вчинені окупаційними адміністраціями в Криму

Комітет міністрів Ради Європи заслухав доповідь Генеральної Секретарки Пейчинович-Бурич і засудив численні порушення прав людини, вчинені окупаційними адміністраціями в Криму, щодо українців, кримських татар та інших жителів тимчасово окупованого Кримського півострова. Також Комітет підтвердив, що не визнає спробу анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російською федерацією.

Генеральна Секретарка Ради Європи у травні відвідала Україну, де у Представництві/Офісі Кримської Платформи провела робочу зустріч із Постійною Представницею Тамілою Ташевою. Для підготовки майбутньої доповіді щодо дотримання прав людини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і м. Севастополь Генеральну Секретарку проінформували про актуальну ситуацію на окупованому півострові у контексті повномасштабного вторгнення рф, а саме: про мілітаризацію та перетворення окупованого Криму на військовий плацдарм для наступу на материкову Україну, а також про спротив окупації серед кримчан і влаштовані ними антивоєнні акції. Тоді ж пані Марія відвідала одні з найбільш постраждалих від російської агресії населені пункти Київщини — Ірпінь та Бородянку.

Нагадаємо, що це був не перший візит пані Пейчинович-Бурич в Україну: 23 серпня 2021 року, у день проведення установчого Саміту Кримської платформи вона разом із Президентом України Володимиром Зеленським взяла участь у відкритті Офісу Кримської платформи, а восени особисто відвідала адміністративну межу з окупованим Кримом.

Комітет міністрів Ради Європи дуже стурбований постійними відмовами рф у безперешкодному доступі до окупованого Кримського півострова для Уповноваженого з прав людини, а також інших представників міжнародних правозахисних організацій. Під час тимчасової російської окупації ситуація з правами людини в Криму значно погіршилася. Численні грубі порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права не були розслідувані у швидкий та ефективний спосіб.

Також міністри Ради Європи закликали росію скасувати рішення, за яким Меджліс кримськотатарського народу визнали екстремістською організацією, та зняти заборону на його діяльність.

Цьогорічне рішення Кабінету міністрів РЄ, розроблене Постпредством України при Раді Європи, на основі попереднього рішення від 11 травня 2021 року констатує значне погіршення правозахисної ситуації на тимчасово окупованому рф українському півострові та суттєво розширює список грубих порушень прав людини країною-окупантом.
24 06 2022

Особливості спадкування в період дії воєнного стану

На період дії воєнного стану особливості процедури спадкування визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» та Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» від 11 березня 2022 р. № 1118/5.

Вказаними нормативно-правовими актами спрощено процедуру та визначені наступні особливості спадкування в період дії воєнного стану:

  • відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22 лютого 2012 р. № 296/5, для заведення спадкової справи спадкоємцю потрібно подати/направити нотаріусу заяву про прийняття спадщини. В умовах воєнного стану, потенційні спадкоємці мають право звернутися до будь-якого нотаріуса на території України для заведення спадкової справи, незалежно від останнього місця проживання померлого;
  • в умовах воєнного стану нотаріус може завести спадкову справу без використання Спадкового реєстру (якщо доступ обмежено). Однак, коли доступ до Спадкового реєстру буде відновлено, нотаріус впродовж 5 робочих днів має перевірити наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору та заповіту;
  • видавати свідоцтва про право на спадщину у справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі – заборонено;
  • станом на червень 2022 року до Спадкового реєстру призупинено доступ у Донецькій, Луганській та Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастоль, а також частково у Запорізькій, Миколаївській та Харківській областях. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, у межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стан визначений Наказом Мін’юсту від 1 квітня 2022 р. № 1307/5;
  • строк для прийняття спадщини залишається незмінним і становить шість місяців від дня смерті особи. Водночас, на період дії воєнного стану строк для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється;

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям лише після закінчення строку для прийняття спадщини (з урахуванням часу, на який строк було зупинено).

Таким чином, у разі початку встановленого шестимісячного строку з дня смерті особи для прийняття спадщини до 05:00 години 24 лютого 2022 року такий строк наразі є зупиненим. Він буде продовжений після скасування дії воєнного стану, а після закінчення цього строку можливе й отримання свідоцтва про право на спадщину.
24 06 2022

Постійна Представниця Таміла Ташева увійшла до складу Нацради з відновлення України від наслідків війни

Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева увійшла до складу Національної ради з відновлення України від наслідків війни.

Про це йдеться в Указі Президента України Володимира Зеленського №411/2022 Також, згідно з новим Указом, внесені зміни до Положення про Національну раду з відновлення від наслідків війни та утворено робочу групу з питань прав людини.

Національна рада з відновлення України від наслідків війни — це консультативно-дорадчий орган при Президентові України, створений для усунення наслідків війни рф проти України.
14 06 2022

Постійна Представниця Президента України в АР Крим зустрілася з Послом Литовської Республіки

Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева зустрілася 13 червня з Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Республіки в України Паном Вальдемарасом Сарапінасом та радником Посольства Гєдрюсом Граніцкасом.
У зустрічі також взяли участь керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи в структурі Представництва Марія Томак та співробітники Представництва.
На початку зустрічі Пан Посол висловився щодо підтримки та солідарності Литви з українським народом: “Велика честь для мене представляти свою країну в Україні. Україна була, є і буде великим партнером Литви”, сказав Пан Вальдемарас Сарапінас.
Постійна Представниця подякувала за незмінну позицію Литви стосовно територіальної цілісності України та надання допомоги у відсічі повномасштабної агресії рф.
Це була перша зустріч Пана Посла з оновленою командою Представництва. Утім, тісна взаємодія нашої інституції та Посольства Литовської Республіки триває вже кілька років. Зокрема, до повномасштабного вторгнення рф Пан Вальдемарас Сарапінас відвідував адміністративну межу з тимчасово окупованим Кримом, а саме КПВВ “Чонгар” і “Каланчак”.
Під час зустрічі гостей ознайомили з ситуацією на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, зокрема, з неоколоніальними практиками, які використовує рф стосовно кримчан та інфраструктури півострова. Йшлося також про громадський спротив у Криму, окремо обговорили гуманітарну й економічну ситуацію на Херсонщині.
Наприкінці пан Посол запевнив, що Литва продовжить надавати політичну, гуманітарну та військову підтримку Україні, а також побажав команді Представництва успіхів у подальшій діяльності.
14 06 2022

Постійна Представниця Таміла Ташева в рамках міжнародної конференції розповіла про катування українців в окупованому Криму

Постійна Представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева виступила в рамках міжнародної конференції та розповіла про катування в окупованому Криму і тотальну безкарність. Конференція була організована Постійними представництвами при ОБСЄ Данії та Швейцарії за підтримки Головування Польщі в ОБСЄ 2022 та Бюро демократичних інститутів та прав людини (ODIHR).
Під час виступу Таміла Ташева розповіла про діяльність Представництва в умовах повномасштабного вторгнення, а також про факти злочинних дій російської федерації стосовно українських громадян в окупованому Криму та на тимчасово непідконтрольних окремих районах Херсонської та Запорізької областей.
На початку заходу Постійна Представниця нагадала учасникам, що війна рф проти України почалася не 24 лютого 2022 року, а в 2014 році з окупації Кримського півострова. Саме з того часу катування та інше жорстоке і нелюдське поводження стало повсякденною реальністю для громадян України в окупованому Криму, зокрема для представників кримськотатарського народу, які не погодилися з окупацією. Були зафіксовані десятки таких правопорушень, і жодне з них належним чином не було розслідуване окупаційними адміністраціями, а відповідальні особи не були притягнуті до відповідальності.
Після початку повномасштабного вторгнення рф поширила такі практики жорстокого поводження з людьми на тимчасово непідконтрольні окремі райони Херсонської та Запорізької областей. Нині в катівнях Херсонської області армія країни-агресора утримує щонайменше 600 осіб: у нелюдських умовах, у непристосованих для цього приміщеннях, без доступу до медичної допомоги. Їх регулярно катують і не дають бачитися з рідними. Деяких полонених перевозять до окупованого Криму, не всі з них виживають.
Пані Ташева звернулася до країн ОБСЄ з закликом посилювати санкційний тиск на росію, утримувати тему окупованого Криму на порядку денному, продовжувати моніторинг ситуації в окупованому Криму та вимагати доступ на окуповані території для незалежних спостерігачів, зокрема механізмів ОБСЄ.
Також Таміла Ташева наголосила на нагальності підтримці людей на тимчасово окупованих територіях півдня України, які протестують проти російської агресії.
«Однак найкращий шлях припинення беззаконня — це деокупація тимчасово окупованих територій», – наголосила Постійна Представниця.
У заході взяли участь також Постійний Представник Данії в ОБСЄ посол Рене Розагер Дінесен, директор Бюро демократичних інститутів та прав людини Маттео Мекаччі, колишній президент Європейського комітету із запобігання катуванню та нещодавно обраний суддя Європейського суду з прав людини щодо України Микола Гнатовський, керівник Інституту судової медицини «Мілован Мілованович» Джордже Алемпієвич, директор організації REDRESS Руперт Скілбек, почесний декан Міжнародної антикорупційної академії (IACA) Мартін Кройтнер, керівник Департаменту війни Офісу Генеральної прокуратури України Юрій Бєлоусов.