Відбувся вебінар про міжнародні злочини за участі Антона Кориневича

Більше 150 людей прослухали шосту онлайн-лекцію з серії тих, що присвячені перехідному правосуддю та міжнародному кримінальному і гуманітарному праву. На вебінарі 5 травня від Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Антона Кориневича учасники дізналися поняття міжнародного злочину та категорії міжнародних злочинів (злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочин агресії), а також про те, як міжнародні злочини відображені в законодавстві України.

Уже більше 6 років міжнародне гуманітарне право (МГП) і міжнародне кримінальне право є актуальними для мільйонів громадян та громадянок України, які стали жертвами збройної агресії Росії, адже МГП – це сукупність міжнародно-правових норм і принципів, які регулюють захист жертв війни, а також обмежують методи і засоби ведення війни, а міжнародне кримінальне право забезпечує індивідуальну кримінальну відповідальність за вчинення найтяжчих міжнародних злочинів.

До міжнародних злочинів відносяться злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. Міжнародні злочини ще називають злочинами проти міжнародного права або ж злочинами за міжнародним правом. Вони зачіпають інтереси всього міжнародного співтовариства і підпадають під юрисдикцію міжнародних кримінальних судів і трибуналів, зокрема Міжнародного кримінального суду.

«На міжнародному рівні визнано, що найтяжчий злочин – це міжнародний злочин. Це той злочин, який підриває основи, закладені сучасним міжнародним правом. Він складається з 2 елементів і це його основна відмінність від «звичайного злочину» або як їх ще називають загальнокримінального, ординарного злочину. Міжнародний злочин – це, по суті, два в одному: загальнокримінальний злочин (базовий злочин) і контекстуальний елемент», – розповів на вебінарі Антон Кориневич.

Для прикладу, вбивство – ординарний злочин, який криміналізовано у ст. 115 ККУ. Але так само вбивство може бути елементом злочину геноциду або злочину проти людяності, воєнним злочином. Для цього потрібна наявність контекстуального елементу. Він є вирішальним під час визначення злочину як міжнародного злочину.

«Безумовно, індивід має нести індивідуальну кримінальну відповідальність і за загальнокримінальний злочин, і за міжнародний. Але, якщо це вбивство як елемент злочину геноциду, то це майже завжди пожиттєвий термін позбавлення волі. Тобто, відповідальність за міжнародний злочин завжди буде більш серйозною, ніж за ординарний злочин», – зазначив  Антон Кориневич.

Більше про злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочин агресії, їх контекстуальні елементи, а також про те, як ці міжнародні злочини відображені в законодавстві України, дізнавайтеся з відеозапису вебінару.

Презентацію до вебінару Антона Кориневича про міжнародні злочини можна завантажити тут: https://bit.ly/3bba0zf.

Співорганізаторами вебінарів є Українська Гельсінська спілка з прав людини  у партнерстві з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим. На початку квітня відбулося перше онлайн-навчання за участі докторки права, професорки з міжнародного кримінального права Копенгагенського університету (Данія) Ірини Марчук, яка розповіла про іноземний досвід перехідного правосуддя. Темою другого вебінару став змішаний суд, який в Україні може стати ефективним механізмом притягнення до відповідальності за скоєння воєнних злочинів. Спікером виступив адвокат, експерт Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський. На третьому вебінарі Постійний Представник Президента України в АРК Антон Кориневич розповідав про застосування міжнародного гуманітарного права, поняття збройних конфліктів та їх класифікацію. Четверте навчання провела експертка з питань нормотворення УГСПЛ Олена Семьоркіна, яка свою увагу зосередила на міжнародних підходах до відновлення довіри до влади як складової гарантій неповторення порушень прав людини. На 5 вебінарі начальник управління Прокуратури АРК Євген Комаровський розповів про перехідне правосуддя в роботі правоохоронців.

Сьомий вебінар відбудеться у такому ж форматі 8 травня о 12 годині. Спікеркою стане Катерина Бусол, Chatham House, Robert Bosch Stiftung Academy Fellow, яка розповість про комісії з встановлення істини: регіональну та історичну динаміку. Анонс заходу і форма реєстрації уже доступні ТУТ.

Після завершення карантину УГСПЛ планує продовжити обговорення аспектів перехідного правосуддя з правниками в рамках регіональних зустрічей.

Довідково. Перехідне правосуддя – це система правових заходів, судових та несудових, які застосовуються для переходу держави від збройного конфлікту до пост-конфліктного періоду та миру через подолання його наслідків і встановлення запобіжників, які унеможливлять повторення конфліктів. Напрями перехідного правосуддя – відшкодування збитків жертвам конфлікту, неупереджене судочинство щодо воєнних злочинців, правдиве відтворення фактів та подій під час війни, інституційні реформи задля мирного майбутнього. Кожна країна, яка пережила конфлікт, розробляє власну концепцію та модель перехідного правосуддя, адаптуючи іноземний досвід та передові практики із врахуванням місцевих особливостей. Більше дізнатись про українську концепцію можна тут: https://bit.ly/2yEriXA. Нині її доопрацьовують в робочій групі з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Комісії з питань правової реформи при Президентові України.

Джерело: сайт УГСПЛ