Питання отримання паспорту громадянина України

Мешканці Криму, яким виповнилося 16 років, мають право отримати паспорт громадянина України за умови наявності свідоцтва про народження, виданого органами реєстрації актів цивільного стану України.
Відповідно до чинної Постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2014 року за № 289 « Про затвердження Порядку оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України» оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюється територіальними підрозділами ДМС за місцем звернення одного з батьків дитини, якій виповнилося 16 років.
Для цього необхідні наступні документи:
–    паспорт громадянина України одного з батьків;
–    копія паспорта громадянина України другого з батьків;
–    свідоцтво про народження дитини українського зразка;
–    виписка з домової книги або довідка про склад сім’ї (за наявності);
–    дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (фотокартки, що подаються для оформлення паспорта, мають бути виконані з одного негатива, із зображенням обличчя виключно анфас, без головного убору, виготовленими на тонкому білому або кольоровому фотопапері без кутика; для громадян, які постійно носять окуляри, обов’язкове фотографування в окулярах).
Для отримання паспорта громадянина України батьки – представники дитини, якій виповнилося 16 років, можуть без неї звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України.
За додатковими роз’ясненнями та наданням юридичної допомоги просимо звертатися до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим за адресою місто Херсон, проспект Ушакова 42, або телефонувати за номером +38(0552) 49-59-39.


Щодо страхування цивільно-правової відповідальності

19 березня 2015 року в місті Києві Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Наталія Попович взяла участь у нараді, присвяченій вирішенню питання укладення договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при перетині адміністративного кордону з тимчасово окупованою територією України в контрольних пунктах в’їзду – виїзду.
Захід відбувся за участі керівництва Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Державної прикордонної служби України, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ та Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Під час наради сторони обговорили перспективні механізми вирішення проблеми страхування цивільно-правової відповідальності для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.
За результатами наради розроблені відповідні пропозиції, що мають практичне значення для врегулювання зазначеного питання.


Питання надання матеріальної допомоги

Громадяни України, які вимушено переселилися на материкову частину України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь мають право отримати одноразову допомогу за рахунок коштів, що надійшли як благодійні внески або гранди.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 535 «Про затвердження Порядку використання коштів, що надійшли від фізичних та юридичних осіб для надання одноразової допомоги постраждалим особам та особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції» Міністерство соціальної політики України видало Наказ № 140 від 12 лютого 2015 року «Про затвердження Положення про комісії з питань розподілу коштів для надання грошової допомоги постраждалим чи внутрішньо переміщеним особам».
Для отримання грошової допомоги особа, яка вимушено переселилася з тимчасово окупованого півострова Крим на материкову частину України має звернутися до органів соціального захисту населення із заявою, в якій зазначається причини необхідності надання їй грошової допомоги.


ЄС: Крим це Україна

16 березня 2015 року Верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики та безпеки Федеріка Могеріні у спеціальній заяві до роковин анексії кримського півострову відзначила, що «через рік після проведення незаконного та нелегітимного «референдуму» і подальшого незаконного приєднання Криму і Севастополя до Російської Федерації, Європейський союз, як і раніше твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України».
Європейський Союз ніколи не примириться з окупацією кримського півострову. Дипломатичний, політичний, економічний та гуманітарний тиск на Росію, як країну окупанта посилюватиметься, доки Крим не повернеться до складу України.


Анексія Криму рік потому: шлях до реінтеграції

16 березня 2014 року на території Автономної Республіки Крим під тотальним контролем збройних сил РФ відбувся незаконний референдум, фальшовані результати якого стали формальним виправданням для порушення суверенітету, територіальної цілісності України, анексії частини української території.
В Європі, після другої світової війни – це перший випадок, коли одна держава у насильницький спосіб розширила свою територію за рахунок іншої. Звісно, ані лідери європейських країн, ані США не збираються повертатися у минуле, у трагічні 30-ті – 40-ві рр. ХХ століття та заохочувати російську експансію в сучасному європейському просторі. Міжнародне співтовариство не визнає результати цього голосування, а дії РФ однозначно кваліфікуються як анексія. Не потрібно бути ясновидцем, щоб спрогнозувати усталеність та незмінність європейської позиції щодо Криму, як невід’ємної частини території України на довгострокову перспективу і продовження політики санкцій щодо Росії.
За рік окупації Крим вже перетворився на сіру зону суспільно-політичної та соціально-економічної нестабільності, яка випадає з міжнародного правового поля – і це найголовніший політичний наслідок анексії. Серед іноземних партнерів доволі сумнівне та боязке бажання щодо подальшого співробітництва з самопроголошеною владою Криму виявило лише Зімбабве. Зазначене є яскравим індикатором реального ставлення міжнародної спільноти до російської анексії кримського півострову.
Які переваги здобули кримчани за минулий рік окупації? Чи отримали вони золотий дощ інвестицій? Чи дійсно удосконалили стандарти життя? Чи покращили рівень заробітних плат та пенсійного забезпечення? Чи сформували передумови для проведення нового успішного курортного сезону? Чи не існує у них проблем з визнанням документів починаючи від паспортів та свідоцтв про народження, які іноді не відповідають навіть російським стандартам? Чи отримали вони очікувану «свободу слова»? Чи спостерігаються позитивні зрушення у транспортній інфраструктурі, забезпеченні свободи пересування та виїздів за кордон? Чим викликані бажання величезної кількості кримчан отримати сьогодні українські внутрішні та закордонні паспорти у відділах управління Державної міграційної служби в Херсонській області? – чи не тим, що люди реально голосують ногами та обирають можливості для легітимного майбутнього, для майбутнього у складі України. І чому таки не відбувається процес входження окупованого Криму в російське нормативне поле? Чому не припиняються переслідування активістів Меджлісу? Хто є режисером – сценаристом цих етнокультурних та суспільно-політичних жахів? Чи вони є породженням загального хаосу?
Ці та інші питання сьогодні висять «дамоклевим мечем» над громадянами України, мешканцями тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, які наразі перебувають у ролі заручників самопроголошеної влади півострову. Навіть той, хто рік тому піддавшись емоціям та пропагандистським трюкам пішов на референдум, сьогодні цього вже ніколи не зробить. За рік анексії кримчани не стали жити краще, а жодного позитиву у майбутньому за умови збереження сучасної ситуації не передбачається.
Кому і навіщо потрібно моделювання такої жахливої, деструктивної політичної реальності, яка не може бути пояснена ніякими міркуваннями про «турботу» за долю населення Криму?
Причиною поширення зазначених тенденцій в українському суспільно-політичному просторі є викривлене розуміння російським істеблішментом власних геополітичних та безпекових інтересів у регіоні. У цьому контексті стратегія щодо створення на південно-західній причорноморській периферії РФ, на російсько-українському, російсько-грузинському прикордонні, в Криму осередків військово-політичної нестабільності, сепаратистських анклавів, невизнаних квазідержавних утворень виглядає хибною, небезпечною і для самої багатонаціональної Росії. Чи варто російській стороні гратися з сірниками сепаратизму у власному федеративному стозі сіна? Адже воно може легко спалахнути через існуючі суперечності та тління вогників обмеженого суверенітету федеративних суб’єктів РФ.
Джин сепаратизму та загарбницької політики може легко вийти з під контролю та обрушитися проти своїх нещодавніх тимчасових номінальних господарів. Генерування геополітичної та військової нестабільності пробуджує хаос, який в результаті може поглинути і РФ. А уявлення про те, що сепаратистські анклави – сателіти сприятимуть безпеці країни, роблячи сусідів Росії слабкішими є ілюзорним. Навпаки, саме вони підривають безпеку РФ, сприяють її міжнародній ізоляції, негативно впливають на рівень життя росіян, яким надалі все трудніше буде пояснювати: Чому внаслідок анексії Криму у них так дорожчає життя? І хто несе за все це особисту відповідальність? Чи то такий собі план, і керівництво РФ цілеспрямовано готує у себе вдома протестний електорат для започаткування акцій протесту всередині країни та повалення політичного режиму?
Минув рік з часу анексії кримського півострову. Україна буде послідовно відстоювати права та свободи громадян на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим. Час та Європейський суспільно-політичний простір працюватимуть у контексті українських інтересів.
Актуальним завданнями української влади на сучасному етапі є розробка стратегії реінтеграції кримського півострову до складу України.
Необхідно посилити координацію та взаємодію між центральними та місцевими органами влади щодо забезпечення соціально-економічних, інформаційних та культурних потреб внутрішньо переміщених осіб, кримчан, які виїхали з окупованого півострову на материкову Україну та потрапили в складні життєві обставини. Для цього державі слід активізувати роботу з підтримки працівників соціальної сфери. Необхідно посилювати взаємодію між державою, громадськими організаціями, експертними установами, Меджлісом кримськотатарського народу.
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим продовжуватиме відстоювати права та свободи кримчан на всіх рівнях. Здійснюється всебічний розгляд звернень із послідуючим сприянням у вирішенні нагальних проблем, надання консультативної юридичної допомоги тощо. Географічна близькість до Криму дає можливість своєчасно надавати допомогу нашим співвітчизникам, які перебувають на тимчасово окупованій території.
Службами Представництва здійснюється безперервний моніторинг соціально-економічної та суспільно-політичної ситуації, а також дотримання окупаційною владою прав людини в Автономній Республіці Крим, відстеження динаміки суспільно-політичних настроїв та психологічного клімату населення півострову тощо. Питання відновлення суверенітету розробки ефективної стратегії реінтеграції Криму залишатиметься пріоритетом державної політики.
Ми живемо у бурхливому, непередбачуваному світі зі складною системою політичних відносин, алгоритми якої іноді передрікають найсміливіші прогнози експертів. Все може відбутися раптово і у найближчій політичній перспективі.
Крим повернеться до складу України, адже «Крим – це Україна»!


Кримчани за європейське майбутнє

Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» дає право громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, на отримання документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус.
За інформацією управління Державної міграційної служби України в Херсонській області за січень і лютий 2015 року мешканцям тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь надано 2239 адміністративних послуг з міграційних питань.
Пріоритетом для мешканців тимчасово окупованого кримського півострова є оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Якщо у січні 2015 року вищевказаних документів мешканцями Криму замовлено лише 329, то у лютому 2015 року додатково – 1054.
Зазначимо, що з 1 січня 2015 року в Україні почали видавати біометричні паспорти для виїзду за кордон. Запровадження документу з електронним носієм є ключовим фактором введення безвізового режиму з країнами ЄС.


Кроки України на шляху до повернення Криму

Президент України Петро Порошенко 9 березня 2015 року в ексклюзивному інтерв’ю на Першому Національному озвучив пріоритетні державні кроки на шляху до повернення Криму. Глава держави вкотре наголосив: «…Крим є і буде українським, нашої перемоги не може бути поки ми не звільнимо Крим».
Як зазначив Президент України Петро Порошенко, першим і найголовнішим пріоритетом є захист прав громадян України, які вимушені проживати в умовах тимчасової окупації.
Надалі необхідно посилити юридичний захист української власності – державної і корпоративної, а також вдосконалити тактику захисту українських інтересів.
Мешканцям Криму слід більше показувати, що на материковій частині України живеться набагато краще і вільніше.
Стратегія повернення Криму залишатиметься в площині економічних санкцій, які вже довели свою ефективність, а також політичного та юридичного впливу.


До дня народження Т.Г.Шевченко

09 березня 2015 року виповнилася 201 річниця від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Постать Великого Кобзаря займає унікальне місце в національній пам’яті українського народу. Вона є символом єднання нації, її духовного відродження, вікової боротьби за свободу та справедливість. Творчість Тараса Шевченко – це яскрава історико-культурна скарбниця, яка поєднує всіх українців.
Ушанування пам’яті великого українського поета відбулося на всій Україні. Урочисті заходи та мітинги до дня народження Шевченка проводились і на території тимчасово окупованого Криму.
Крим залишається з Україною. Ніякі утиски не змусять кримчан позбутися історичної пам’яті та відмовитись від своєї Вітчизни, від Заповіту Великого Кобзаря.


Шановні жінки

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим сердечно вітає Вас з Міжнародним жіночим днем 8 березня!
Це свято є справжнім символом весни, святом відродження та оновлення світу. Саме з ним пов’язані наші надії на позитивні зміни.
Дорогі жінки, завдяки Вам, продовжується життя на землі, вирішуються найскладніші конфлікти, заради Вас відбуваються подвиги. Через Вашу блискучу красу, витончену жіночність наш світ стає добрішим, а людські відносини теплішими!
Україна не забуває про долю жінок і на кримському півострові. Ми завжди будемо разом з Вами.
Щиро вдячні Вам, дорогі жінки, за доброту, за терпіння і мудрість, за Вашу ніжність, чуйність та глибину душі.
Зі святом!
Миру і Любові!