Дар’я Свиридова: “Тема Криму для мене є моїм особистим фронтом правової війни, про яку ми сьогодні кажемо. Бо я є кримчанкою, як і багато кримчан в цій залі. І безумовно переоцінити той особистий фронт роботи, який переді мною стоїть, не можливо. Але так, якщо ми кажемо про правову війну, то насправді, для мене правова війна про дуже конкретні справи людей з якими працювала я, з якими працювали мої колеги. І так, для мене ця війна – це війна за жертв цієї війни”.
Перша заступниця Постійного Представника Президента України в АР Крим під час свого виступу на Форумі “Age of Crimea”, присвяченому Дню кримського спротиву російській окупації, зауважила, що 26 лютого шість років тому за право сказати “Крим – це Україна” на площі в Сімферополі конкретні громадяни України постраждали й заплатили доволі високу ціну. Як мінімум Ахтем Чійгоз, Мустафа Дегерменджи, Алі Асанов і інші заплатили за це двома роками ув’язнення. Згадала і про проукраїнського активіста Миколу Шиптуру, який був затриманий 9 березня 2014 року на площі в Севастополі в день проукраїнської акції, мабуть, останньої в місті Севастополі, та сьогодні залишається в ув’язнені. Вона нагадала імена конкретних жертв окупації, імена політичних в’язнів. Таких імен дуже багато і про них важливо пам’ятати.
Звернула увагу Дар’я Свиридова і ще на один фронт, який сьогодні дуже сміливо відвойовують адвокати в Криму, і які сьогодні дуже часто є джерелом тих самих доказів злочинів, вчинених РФ, які потім потрапляють на міжнародні майданчики. Так, сьогодні в судах Ростова такі адвокати як Еміль Курбедінов та Ліля Гамеджі захищають наших політв’язнів, документують злочини з агресії Російської Федерації, порушення нею норм міжнародного гуманітарного права, прав людини. Вона подякувала адвокатам за надважливу і небезпечну роботу, яку вони роблять на своєму правовому фронті цієї війни.
На думку першої заступниці, не можна недооцінювати й купу звітів, які стали можливими завдяки роботі правозахисних організацій. З перших днів війни й до сьогодні здійснюється величезна робота правозахисниками, активістами, журналістами, які документують злочини війни, які працювали з жертвами, документували їх свідчення.
“Але йде 6 рік війни й маємо визнавати, що робота держави на шостому році з питань документування і розслідування злочинів побудована, мені здається, на доволі продуктивному рівні. Сьогодні вже мої колеги казали про координацію, яка ведеться, про те, як працюють з задокументованими злочинами на міжнародних майданчиках, безумовно про це дуже важливо говорити. Варто говорити й про те, що в обмежених ресурсах, які є в державі, нам дуже важливо посилювати державні структури, безпосередньо в компетенції яких вже сьогодні є кваліфікування, розслідування злочинів і представлення наших правових позицій на міжнародних майданчиках”, – сказала Дар’я Олександрівна.
Дар’я Свиридова підкреслила, що питання документування злочинів і жертв цієї війни, це питання ще ж і пам’яті. За її словами, той величезний масив інформації, який на сьогодні задокументований і правозахисними організаціями, і правоохоронними органами, і який буде в рішеннях міжнародних судів, має стати національним надбанням і має бути переданий відповідним інституціям, які гарантуватимуть правдиву та неупереджену реконструкцію подій цієї війни, збереження пам’яті про жертв цієї окупації, будуть запобігати певним спекуляціям. Можливо ці матеріали зможе отримати і Інститут національної пам’яті, і майбутня “комісія правди”, яка може бути створена і яка говоритиме про всі події конфлікту, і не лише ті, що стали злочинами.
Підсумовуючи, Дар’я Свиридова зазначила, що право на пам’ять і невідворотність покарання – це важливі елементи концепції перехідного правосуддя, національну модель якої сьогодні вперше на державному рівні було закріплено як завдання, доручення до виконання Президентом України зокрема і Представництву Президента в АР Крим, яке спільно з органами державної влади має виробити національну модель перехідного правосуддя як шлях виходу і подолання наслідків збройного конфлікту. Сьогодні концепцію перехідного правосуддя, яка напрацьовувалася декілька років спільно з правозахисними організаціями та була передана Комісії з питань правової роботи при Президентові України, надано до Офісу Президента.
“Думаю, що найближчим часом ми зможемо більше про це говорити й вона стане частиною плану деокупації і реінтеграції тимчасово окупованих територій, буде давати відповіді на дуже важливі питання, починаючи з того, як ми будемо жити на наступний день після повернення контролю над окупованою територією, хто і яку відповідальність буде нести з окупаційної влади, як держава захищатиме право на власність, яку було незаконно експропрійовано в мешканців, як влада забезпечуватиме і має вже сьогодні забезпечити доступ до освіти, до адміністративних послуг і підтримувати зв’язки з населенням”, – запевнила Свиридова.
Насамкінець Дар’я Свиридова висловила застереження щодо єдиного, на її думку, виклику – міжвідомчої координації й співпраці. Сьогодні є досить багато ініціатив щодо того, як може будуватися стратегія деокупації і реінтеграції Криму, які обговорюються на різних майданчиках. Але важливо максимально спільно напрацьовувати загальне бачення політики деокупації і реінтеграції, спільними діями йти до реалізації загальної мети, пам’ятаючи про дуже важливий людський вимір.