Слухання “Життя під окупацією: стан прав людини в Криму” у Гельсінському комітеті (США). Основні тези виступу заступника Постійного Представника Президента України в АР Крим Таміли Ташевої

«Минуло майже 6 років як Росія здійснила акт агресії проти України окупувавши та спробувавши анексувати Крим та проводячи гібридну війну проти через своїх акторів на сході України. Згуртованість цивілізованого світу у підтримці територіальної цілісності України та стійкість українського народу зупинила цей наступ, але це не вберегло мільйони наших громадян від життя в окупації.

Усім, хто проживав на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя Росія нав’язала власні паспорти, які ні Україною ні міжнародним співтовариством не визнаються, як і не визнається набуття такими особами громадянства держави-окупанта. Без російського паспорта в Криму не вижити – соціальні послуги, включаючи доступ до медицини доступні лише за його наявності.

Позиція України залишається чіткою та послідовною – жителі Автономної Республіки Крим та м. Севастополя залишаються громадянами України, а громадянства Російської Федерації не набувають.

Наступним кроком Росії стало здійснення переслідування нелояльних груп населення до яких належать  кримські татари, які ігнорували так званий референдум, та більшість з лідерів яких не визнає російської влади в Криму, та етнічні українці, які так також висловили свою позицію та продовжують опиратися російській окупації. Основними інструментами переслідування залишаються залякування, ув’язнення з політичних мотивів, викрадення та вбивства. Загалом за майже 6 років окупації в Криму з політичних мотивів було вбито понад 20 осіб, близько 50 осіб було викрадено, з яких 15 досі не знайдено, понад 80 осіб засуджено з політичних мотивів, здійснено близько 350 обшуків та незаконних затримань.

З особливим цинізмом Росія підходить до нав’язування власної ідеології, здебільшого молодому поколінню. Дітей та молодь в рамках освітнього процесу вчать основам військових наук, користуванню вогнепальною зброєю, виховують у дусі патріотизму до держави-окупанта, що безпосередньо чинить тиск на свідомість дітей та молоді. Таким чином окупаційна влада готує поповнення числа службовців збройних сил Російської Федерації з числа жителів окупованих територій. За даними окупаційних органів влади щонайменше 8,5 тисяч дітей в Криму залучені до військово-патріотичного руху “Юнармія” з яких майже половина протягом 2019 року.

З весни 2015 Росія проводить в Криму призовні кампанії до власних збройних формувань в результаті яких на строкову військову службу призвано вже понад 20 000 кримчан. Більшість призовників направляються для проходження служби в регіони Росії. За ухилення від служби у війську окупантів Росія застосовує кримінальне переслідування, в наслідок чого особа, яка відмовилась від служби у війську окупантів може опинитися за гратами на 2 роки. За час окупації відомо про, щонайменше, 78 кримінальних справ в Криму за ухилення від служби.

Протягом всього періоду окупації Російська Федерація вдається до прямих та опосередкованих дій, спрямованих на витіснення з Криму місцевого не лояльного населення та заміщення його власними громадянами.

З початку окупації з Криму було примусово видворено понад 1000 громадяни України. Для відбуття покарання в місця несвободи на територію Російської Федерації переміщено понад 3500 осіб. Чисельність осіб, що зареєструвалися у якості внутрішньо переміщених з Криму становить понад 42 000, а понад 150 тисяч громадян з Криму отримали паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Відбувається заміщення витісненого нелояльного населення, переселеними з регіонів Росії, її власними громадянами. За різними оцінками, протягом 2014 – 2019 років від 140 000 – до понад 300 000 осіб змінило реєстрацію місця проживання з регіонів Російської Федерації на так звану «Республіку Крим» або м. Севастополь, та до 2030 року окупаційна адміністрація  планує збільшити відповідний показник до понад 450 тисяч осіб.

Як реакція на масові арешти кримських татар у 2016 році  в Криму сформувався громадський рух «Кримська солідарність», що об‘єднує родичів, адвокатів і активістів. Зараз організація налічує сотні людей, які здійснюють підтримку родин політв’язнів, проводять акції підтримки у судах, надають юридичну і соціальну підтримку та інформують населення – стали головним джерелом інформації. Учасників «Кримської солідарності» окупаційні органи влади також почали активно переслідувати. У травні 2018 року окупаційна влада заарештувала ключового координатора діяльності «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва та звинуватила в участі у терористичній організації. 27 березня 2019 року з метою залякування учасників руху було проведено масові обшуки одночасно у 25 будинках учасників та за результатами 24 особи затримано.

Таким чином держава окупант створює зону безправ’я та намагається придушити будь-яку боротьбу місцевих жителів за власні права.

На окрему увагу заслуговує становище кримськотатарського народу в окупованому Криму. Після початку окупації Росія спробувала підкупити ключових лідерів кримських татар з пропозицією підтримати її дії, але після отриманої відмови, перейшла до боротьби з кримськими татарами шляхом знищення національних інститутів, зокрема Меджлісу кримськотатарського народу, який був формально заборонений за звинуваченнями у екстремістській діяльності. До окремих лідерів Меджлісу застосовувались кримінальні заочне та реальне переслідування та катування. Для прикладу член Меджлісу Ільмі Умеров був засуджений до двох років позбавлення волі, а Ахтем Чийгоз 3 роки утримувався у місцях несвободи під-час так званого “слідства”. Особи, що належать до числа членів Меджлісу та продовжують проживати в Криму постійно перебувають під загрозою кримінального переслідування чи фізичної розправи.

19 квітня 2017 року суд ООН видав Указ про тимчасові заходи за позовом Україна проти Російської Федерації, в якому зазначив, що Російська Федерація має відмовитися від чинних і утримуватися від подальших обмежень права кримських татар на свої представницькі органи, включно з Меджлісом. Зазначене рішення міжнародного суду ООН не виконане до цього часу.

 

Україна, зі своєї сторони, створює умови для збереження, відновлення та підтримки зв’язків з власними громадянами, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

Ми визнаємо окремі прорахунки у власних діях та нормативно-правовому регулюванні, що приймалися одразу після початку тимчасової окупації Криму, зокрема щодо незабезпечення належних умов перетину адміністративної межі з тимчасово окупованою територією, прирівняння власних громадян, які опинилися в окупації до нерезидентів та інші норми, що є дискримінуючими, на що неодноразово звертали увагу правозахисні організації. Наразі державна політика зазнала суттєвих змін. У першу чергу було завершено облаштування контрольних пунктів в’їзду-виїзду на адміністративній межі з тимчасово окупованою територією, включаючи будівництво сервісної зони з центром надання адміністративних послуг. По-друге, здійснено напрацювання змін до законодавства в частині скасування дискримінаційних положень щодо нерезиденства. Планується запуск телеканалу для окупованих територій, що стане джерелом незаангажованої інформації та сприятиме усуненню впливу російської пропаганди.

Розробили спільно з Міністерством ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України законодавство, що нарешті дасть законодавче визначення і статус особам, які переслідуються за політичними мотивами, цивільним полоненим та військовополоненим. Найближчим часом планується його подання від імені Президента України. У той же час Кабінет міністрів України наприкінці грудня 2019 року прийняв постанову, яка вирішила багато проблемних питань осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України.

При Міністерстві у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України створено Міжвідомчу робочу групу куди виносяться на обговорення нагальні питання щодо тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у тому числі щодо відшкодування шкоди зі сторони Російської Федерації, питань екології, усунення дискримінаційних положень у законодавстві.

29 грудня 2019 року відбувся перший етап взаємного звільнення осіб, що утримувались незаконними збройними формуваннями в окремих районах Донецької та Луганської областей в наслідок якого 76 громадян України були звільнені з місць несвободи, що контролюються підтримуваними Росією незаконними збройними формуваннями. Наразі готується наступне взаємне звільнення, де мають бути включені кримчани.

З березня 2019 року Прокуратурою Автономної Республіки Крим здійснюється досудове розслідування за фактом переміщення цивільного населення з території Російської Федерації на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, як воєнного злочину. Створено профільний департамент з розслідування воєнних злочинів в Офісі Генерального прокурора України, посилено співпрацю з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду.

На державному рівні створено Комісію з питань правової реформи та у її складі окремо Робочу групу з реінтеграції в рамках якої завершується доопрацювання національної концепції перехідного правосуддя. Концепція складається з чотирьох основних блоків: компенсація потерпілим, відповідальність за злочини вчинені в рамках збройного конфлікту, право на правду та встановлення історичної істини, реформування сектору безпеки. Відповідна концепція має стати рамковим документом на виконання якого у подальшому буде здійснюватися напрацювання системи правового регулювання пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України.

Окремо напрацьовується законодавство щодо визначення статусу корінних народів загалом в Україні та окремо статусу кримськотатарського народу та його представницьких органів.

 

Висловлюємо щиру подяку Сполученим Штатам Америки за незмінну підтримку територіальної цілісності України та допомогу у протидії збройній агресії Російської Федерації. Ми переконані, що лише спільними зусиллями можливо протистояти порушенням міжнародного порядку, зазіханням на території суверенних держав, системним порушенням прав людини. Користуючись нагодою, ми хочемо запевнити, що саме незмінна підтримка Сполучених Штатів це те, шо ми відчуваємо постійно. При голосуваннях у Раді безпеки Організації Об’єднаних Націй за резолюції по Криму, при запровадженні нових та посиленні вже запроваджених санкцій навіть при вирішенні питання транспортування газу, саме санкції Сполучених Штатів до компаній, що здійснювали будівництво «Північного потоку» стали найважливішим інструментом протидії економічному тиску Росії на Україну. Це дуже важливий для нас політичний крок, який надав нам додаткові можливості у складних взаємовідносинах з Росією.

Ми високо цінуємо прийняту у липні 2019 року заяву Державного секретаря Сполучених Штатів Америки Помпео “Кримська декларація”, та сподіваємось, що і європейські країни приєднаються до цієї практики та приймуть власні  “кримські декларації”.

Ми переконані, шо наступним кроком має стати створення міжнародного платформи щодо переговорів стосовно повернення Росією тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та м. Севастополя під загальну юрисдикцію України. Закликаємо Вас підтримати нас у цьому. Ми розуміємо, що Росія буде усіма можливими способами намагатися не допустити та уникати переговорів, але я не даремно розпочала свою промову з твердження, про спільні зусилля у зупиненні Росії. Ми маємо змусити Росію сісти за стіл переговорів по Криму щодо повернення українських територій.

Також, окремо хочемо висловити слова вдячності за підтримку проектів, в тому числі громадських об’єднань, що надають допомогу жертвам порушень прав людини та моніторингу ситуації в Криму, який і надалі продовжується без доступу міжнародних спостережних місій. Це ще один виклик для нас – змусити Росію надати доступ міжнародним спостережним місіям, які би фіксували порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права в Криму. Вважаємо, що саме це питання має стати першим у порядку денному міжнародних переговорів з питань повернення Криму під загальну юрисдикцію України».

29 січня 2020 року

Life Under Occupation: The State of Human Rights in Crimea
Life Under Occupation: The State of Human Rights in Crimea

Фото: PEN AMERICA