06 листопада у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання “Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення”.
На слуханнях правозахисники та представники кримських медіа підняли важливу тему – обмеження свободи слова, знищення незалежної журналістики та переслідування журналістів в тимчасово окупованому Росією Криму.
Колишній політв’язень, журналіст Укрінформу Роман Сущенко наголосив, що в журналістська робота в умовах окупації набуває особливої ролі, а за висвітлення життя на окупованих територіях журналісти часто платять не лише свободою, а й життям. Сущенко зачитав імена всіх журналістів, які переслідуються у Криму та знаходяться у застінках російських та кримських тюрем.
За час окупації Криму правозахисники зафіксували щонайменше 369 випадків переслідування журналістів, щонайменше сотня з яких припала на перший місяць силового захоплення Криму. Було відкрито більше десятка кримінальних справ проти кримських блогерів і журналістів, зокрема проти Андрія Клименка, Миколи Семени, Анни Андрієвської та інших. 10 редакцій та близько сотні журналістів через свою професійну діяльність були змушені виїхати з тимчасово окупованої території на материкову Україну.
Наразі близько 90 кримчан утримують у кримських і російських тюрмах з політично вмотивованих причин, серед них професійні і громадянські журналісти Наріман Мемедемінов, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Тимур Ібрагімов, Рустем Шейхалієв та інші. Мемедемінов вже засуджений, іншим загрожує від 10 років до пожиттєвого терміну позбавлення волі в колоніях суворого режиму.
Про репресії з боку окупаційної влади Російської Федерації щодо українських журналістів на території Криму розповіла голова Центру прав людини Zmina Тетяна Печончик. Вона зазначила, що Крим за останні роки перетворився на «півострів страху», навколо якого вибудовано «стіну мовчання». «Там незалежна журналістика була в принципі знищена як така. І зараз, за оцінками міжнародної організації Freedom House, Крим займає передостанні місця у світі за станом свободи слова. Позаду лише такі країни, як Узбекистан, Туркменистан та Північна Корея», – зазначила правозахисниця.
Тетяна Печончик переконана, що треба добиватися звільнення політв’язнів, у тому числі і тих, хто постраждали через громадську і журналістську діяльність, та домагатися запровадження персональних санкцій від наших закордонних партнерів проти осіб, які порушують права журналістів у Криму.
Керівник проекту Крим. Реалії Володимир Притула нагадав про тиск, з яким «Крим Реалії» зіткнулися в Криму від початку роботи в березні 2014 року, розповів про діяльність кореспондентської мережі проекту в тимчасово окупованому Криму та тиск на журналістів з боку окупаційної влади.
Після витіснення з Криму українських ЗМІ, блокування телеканалів, радіо, інтернет-сайтів в Криму почала активно розвиватися громадянська журналістика. Звичайні небайдужі громадяни, почали активно використовувати соцмережі та публікувати фотографії із залів судових засідань у справах щодо політв’язнів, прямі трансляції з місць обшуків та масових затримань, інтерв’ю з постраждалими від незаконних дій силовиків.
Правозахисник Еміль Курбедінов наголосив, що громадянські журналісти стали фактично єдиним незалежним джерелом інформації в Криму. «Ризикуючи життям, незважаючи на численні погрози, арешти, штрафи, психологічний тиск, вони виконують свою роботу. Величезну роль в просуванні громадянської журналістики відіграє об’єднання «Кримська солідарність», яка більше двох років працює в Криму», -зазначив адвокат. Курбедінов підкреслив, що РФ використовує тиск на цивільних журналістів, громадські активісти зараз знаходяться під кримінальним переслідуванням в російських в’язницях.
“Цивільні журналісти за всіма правилами повинні бути вільні від будь-яких переслідувань і мати можливість вільно збирати і поширювати інформацію про становище на своїй землі, про своїх співвітчизників, одновірців і висвітлювати військові і інші злочини, викрадення, тиск і тортури по відношенню до мирних громадян”, – підсумував правозахисник.
Правозахисники закликали:
- журналістів, які потерпіли від утисків свободи слова в окупованому Криму звертатися до правоохоронних органів, до міжнародних судових інстанцій, до Європейського суду з прав людини;
- Верховну Раду України підтримати проект Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України», адже частина з них ув’язнена саме через свою журналістську діяльність;
- Кабінет Міністрів України спростити доступ до Криму для іноземних журналістів і правозахисників.
На фото Наріман Мемедемінов, громадянський журналіст. Фото: Антон Наумлюк, видання Ґрати