Зустріч з експертами місії ООН

1 жовтня 2014 року у Херсоні відбулася зустріч Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Наталії Попович із міжнародним спеціалістом моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Марком Божаніком та національним спеціалістом моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Андрієм Андросовим.
У ході зустрічі сторони обсудили коло питань щодо ситуації з правами людини на півострові Крим та проблемами громадян, які вимушено переселилися на материкову частину України.
Експерти місії ООН ознайомилися з роботою Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та визначили шляхи подальшої взаємодії державної установи з міжнародною організацією.


Попит на українські товари — задовольнили

З 27 вересня 2014 року українська митниця на контрольно-пропускних пунктах між Кримом і Херсонською областю почала оформляти декларації передбаченні Законом України «Про вільну економічну зону у Криму».
Відтепер пункти пропуску працюють у режимі  міжнародних пунктів пропуску, а на товари, що переміщуються між півостровом і материковою Україною, складаються декларації імпорту чи експорту відповідно.
Так на сьогодні об’єктами зовнішньоекономічної діяльності складено перші 120 вантажних митних декларацій.
Треба відзначити, що попит саме на українські товари на кримському півострові дуже великий. Адже якість товарів, що надходять з материкової України на порядок вища у порівнянні з російськими виробниками. Головним аспектом української продукції для кримчан є цінова політика.
Якщо згадати ситуацію у серпні місяці, коли окупаційна влада півострова не шукала шляхів завадити потраплянню українських товарів до Криму, то ціни на продукцію істотно знижувалися. На сьогодні ж дії цієї влади спрямовані на припинення постачання українських товарів з амбіційних причин, що викликає зростання цін поза економічним обґрунтуванням. Натомість українська держава продовжує впроваджувати механізми з метою задовольнити попит своїх громадян та заощадити їхні кошти.


Державні кроки на підтримку Криму

Президент України Петро Порошенко підписав Закон України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».
Цим законом Україна надає соціально-економічні стимули для зростання інвестиційної активності, розвитку туристичної інфраструктури та збільшення трудової зайнятості громадян у межах вільної економічної зони (ВЕЗ) Криму на 10 наступних років, з можливістю подовження строку дії ВЕЗ. Припинення режиму тимчасової окупації, передбаченого Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», не є підставою для припинення дії ВЕЗ Криму.
ВЕЗ створюється без погодження з органами місцевого самоврядування чи виконавчої влади. На території ВЕЗ Криму не збиратимуться загальнодержавні податки і збори. Фізична особа, яка має податкову адресу на іншій території України, відмінній від ВЕЗ, повинна задекларувати належні йому на території ВЕЗ об’єкти житлової нерухомості.
У законі чітко зазначено, що Україна гарантує захист майнових і немайнових прав фізичних та юридичних осіб на території ВЕЗ Криму відповідно до законів країни, в тому числі тих, що стосуються захисту іноземних інвестицій.


Український Крим

Невеличкій екскурс у недалеку історію півострова Крим відкриває нам реальну картину подій, в яких українських народ залишив свій відбиток на території перлини Північного Причорномор’я, краю Таврів, Кіммерійців і Скіфів. Вільний доступ до інформації дозволяє людині сьогодні дізнатися про факти та події минулого аби позбутися міфів й очистити свою свідомість від нав’язаних догм. Саме недосвідченість людини стає підґрунтям для міфотворців змусити людину вірити у те, чого не існує.

Факт номер один. Населення

Звернувшись до історично реального документу – Перепису населення Російської імперії у 1897 році, дізнаємося, що за даними перепису жителів Таврійської губернії  із майже 1,5 мільйони 611 тисяч, тобто 42%, розмовляли українською мовою, а 28% від загалу, тобто 414 тисяч жителів – російською мовою.
Окрім переважно численної кількості українців на території Таврійської губернії також мешкали 200 тисяч татарів, 78 тисяч німців, 55 тисяч євреїв, 41 тисяча болгар, 18 тисяч греків та інші народності.

Факт номер два. Севастополь – місто української слави

Як це не парадоксально звучить, але Перша героїчна оборона міста Севастополя, що відбулася у 1854-1855 роках, починається з двох відомих українців – керівника оборони Севастополя, героя Кримської війни Адмірала Нахімова та легендарного матроса Петра Кішки.
Нахімов Павло Степанович веде свій рід від Мануїла Тимофійовича Нахіменко сотника Охтирського слобідського українського козачого полку, чиї пращури віками жили у Полтаві.
Кішка Петро Макарович легендарний матрос, учасник Кримської війни народився у родині українського селянина-кріпака у селі Ометинці, Гайсинського повіту, Подільської губернії, нині Немирівський район  Вінницької області. Нагороджений відзнакою військового ордена святого Георгія 4-го ступеню, а також двома медалями – срібною за захист Севастополя і бронзовою у пам’ять про Кримську війну.
Біографічна довідка цих реально-історичних осіб свідчить проте, що слова «Севастополь – місто української слави» — є історична правда, навіть якщо вона когось і не влаштовує.
Проте слава українського народу в обороні міста Севастополя на Ніхімові та Кішки не закінчується. Кожен може звернутися до архівів і пересвідчитися, що під час Кримської війни головною силою Чорноморського флоту були саме українці, їх із загальної кількості матросів було понад 70 %.
А у музеї військово-морських сил України, що розташований у Севастополі на території Музейного комплексу «Михайлівська батарея» знаходиться фото 1904 року, де можна побачити ветеранів Кримської війни, матросів Чорноморського флоту, яких зібрали з нагоди 50 річчя оборони Севастополя. Усього на фото 41 матрос, але 35 з них мають українські прізвища. Хоча можливо і інші є українцями, адже набирали матросів до Чорноморського флоту з Криму та прилеглих до півострова земель.
Відбитки відважності українців у подіях 1854-1855 років закарбовані навіть у назвах вулиць міста Севастополя: матрос Іван Голубець; капітан есмінця «Безупречный» Петро Буряк; бригадний комісар Михайло Степаненко; командир саперної роти Дмитро Загорулько. Авжеж, можна згадати і російських героїв оборони міста, але тоді слід загадати і білорусів, і вірмен, і грузинів і інших не менш відважних захисників. Проте у кримських баталіях часів ХІХ-ХХ століть переважна чисельність війська складалася саме з українців.

Факт номер три. Крим – півострів української слави

Російські міфотворці, у супереч нижче наведеним фактам та подіям, переконують людей, що Україна та її народ не має жодного відношення до півострова Крим в цілому. А перлину Північного Причорномор’я подарував Україні «щедрий Хрущов».
Насправді, Крим не дарували, кремлівська верхівка звернулася 19 лютого 1954 року до керівництва України узяти півострів під свій протекторат. Країні дістався післявоєнний півострів з мало чисельним населення. Скорочення на той час кількості мешканців Криму сталося у результаті значних втрат від військових дій та численних депортацій. Посуха, голод і руйнація на безжиттєвих степах північного Криму наводили жах своїми масштабами. Сільське господарство було відсутнє повністю, Крим був не просто депресивним регіоном, це була практично пустиня. І як не «подарувати» Крим працьовитому народу, житниці Україні, якщо під протекторатом Росії на півострові не було зроблено нічого. Тому Україна стала справжнім порятунком для Криму.
Починаючи з 1952 року працьовиті українці почали масово заселяти півострів, і з нуля створювати інфраструктуру та господарства. Збудували Північнокримський зрошувальний канал, збільшили видобуток електроенергії та керченської руди, відновили сільське господарство, вдвічі підвищили виробництво вина, започаткували новий вид сільськогосподарської діяльності – вирощування рису. У севастопольській Камишовій бухті звели велике риболовецьке підприємство «Атлантика», заснували новіший транспортний і танкерний флот. За короткий час Крим став потужним індустріальним і сільськогосподарський краєм. Фахівці 80 підприємств із 10 міст України  за 11 місяців збудували на той час найдовшу у світі тролейбусну лінію (52 км.) Сімферополь – Алушта.
Газети того часу постійно звітували про головну участь українського народу у відбудові півострова Крим. Ось що було надруковано у газеті «Кримська правда» за 17 січня 1954 року: (перекладено на українську мову) «Столиця України – Київ відправляє сюди потужні механічні навантажувачі, автоматичні дозаторні пристрої для бетонних заводів; Харків надає баштові та електрично-мостові крани, трактори; Миколаїв – транспортери для бетонних заводів, бульдозери; Дніпропетровськ і Дебальцеве – мийні ємкості для підприємств, що виробляють флюсовий вапняк; Осипенко (Бердянськ) – дорожні машини; Кременчук – асфальто – бетонні змішувач; Прилуки – пристрої для механізації штукатурних робіт; Мелітополь – надсилає компресори останнього випуску».
Як бачимо, у відродженні Криму були задіяні численні підприємства України, де працювали знов ж таки українські люди.
Наприкінці березня 1954 року у Києві на партійному з’їзді перший секретар Криму Дмитро Степанович Полянський заявив наступне: (перекладено на українську мову) «Крим і Україну ріднить, окрім спільної економіки, територіальної близькості, тісних господарських і культурних зв’язків, ще і єдність багатовікового розвитку. Передача Криму до складу України, безумовно, позитивно позначиться на всебічному і більш швидкому розвитку Кримської області та сприятиме подальшому розвитку економіки України».


Держава дбає про інтелектуальний потенціал України

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок надання (розміщення) додаткових місць державного замовлення та підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних кадрів для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або вимушено переселилися з неї.
Постанова № 450 від 17 вересня 2014 року прийнята Урядом на виконання частини дванадцятої статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Механізм дії Постанови передбачає додаткові місця державного замовлення випускникам, які за результатами конкурсного відбору у вищі навчальні заклади не потрапили до переліку рекомендованих осіб. Зарахування випускників 2014 року на навчання до вишів здійснюється на підставі документів про здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень та додатків до них з поданням довідки протягом шести місяців, що передбачена статтею 6 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
У випадку, якщо випускник за результатами конкурсного відбору у вищій навчальний заклад не потрапив до переліку рекомендованих осіб, тоді центральний орган виконавчої влади, в орбіті управління якого знаходиться освітня установа, повинен надати додаткове місце державного замовлення за зверненням керівника вищого навчального закладу.
За розпорядженням Уряду Міністерство фінансів України має внести зміни до проекту Закону «Про Державний бюджет України на 2015 рік» для забезпечення фінансування додаткових місць державного замовлення громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї.


Кримчани отримують всебічну підтримку України

Більш ніж вісімнадцять тисяч громадян виїхали на материкову частину України, майже половина з них тимчасово розміщена за рахунок держави. Географія розселення тимчасових переселенців займає всю територію материкової частини України — від Сходу до Заходу, від Півночі до Півдня, скрізь знаходяться небайдужі люди, які допомагають вимушеним переселенцям адаптуватися до нових умов життя.                  Держава також не залишається осторонь проблем громадян, так майже п’ять тисяч кримчан отримали соціальну та матеріальну допомогу, з приводу відновлення документів до відповідних служб звернулись більш ніж 7.5 тис.  переселенців, всі вони отримали допомогу та підтримку держави. Важливе місце займає питання працевлаштування. Станом на 04 вересня кількість безробітних переселенців, які звернулись за сприянням у працевлаштуванні до Центрів зайнятості на материковій частині України, становить 1,2 тис. осіб, з них статус зареєстрованого безробітного отримали 823 особи, допомогу по безробіттю отримали 699 осіб                                                                                                                                                                             Не залишились без уваги і молоде покоління кримчан, державною програмою їм забезпечено можливість навчання в кращих навчальних закладах України, з наданням гуртожитку та стипендії. До початку нового навчального року всі діти були забезпечені місцями в школах та дитячих садках.
Проблемні питання вимушених переселенців постійно знаходяться на контролі уряду та органів місцевої влади та в оперативному режимі приймаються рішення для пошуку оптимальних шляхів щодо їх вирішення.


Історичний договір з ЄС підписано

Сьогодні наша держава за підтримки народу України ратифікувала Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом. Президент України Петро Порошенко у Верховній Раді під час синхронної ратифікації історичної Угоди про асоціацію парламентами України та Європи з гідністю заявив: «Євроінтеграція стала української національною ідеєю, нарешті український народ вивив Україну на великий тракт прогресу». Петро Порошенко підкреслив, що у тексті Угоди «не змінено жодного параграфу, не додано ані слова, не переставлено навіть коми».
За словами Президента, «внутрішні та зовнішні потуги зупинити наш стратегічний поступ зазнали фіаско. Історичний договір підписано! Сьогоднішня синхронна ратифікація буде святом не лише України, а всієї об’єднаної Європи, бо без України об’єднаної Європи не існує».
Також Президент заявив про невідкладене ним підписання Закону про ратифікацію, і доручив Уряду від завтра затвердити план виконання угоди й втілювати її з першої ж хвилини.
16 вересня 2014 року назавжди закарбується в історії і стане прикладом для інших держав світу про незламність волі народу самому обирати своє майбутнє.


Кримчани хочуть до дому – до України

На минулих вихідних у мешканців Криму з’явився реальний шанс висловити свою громадську позицію, і вони ним скористалися. Більшість жителів окупованого півострова у супереч залякуванням і репресіям показали, що вони українці і батьківщина для них – Україна.
Окупаційна влада Криму не очікувала, що 14 вересня обернеться для них опитуванням громадян щодо їх справжніх думок про приналежність Автономної Республіки Крим до України. Більше половини населення, яке має право голосу, взагалі проігнорувало 14 вересня.
“Люди голосують ногами”. За підсумками виборів російські експерти та соціологи  вимушені були визнати доволі низьку явку. Це свідчить, що мешканці півострову за період життєдіяльності у нових суспільно-політичних та економічних умовах, вже зробили певні висновки. І ці висновки не на користь самопроголошеної влади.
Українські патріоти незважаючи на дії окупантів продовжують висловлювати свою позицію відносно самопроголошеної влади та їхнього режиму. Так, в переддень 14 вересня поблизу Сімферополя активісти розмалювали центральну автомобільну артерію Криму кольорами національного прапору України, а ті з кримчан хто пішов на дільниці, висловлювали свою позицію написами та розписами на бюлетенях, найпопулярнішими, серед яких були – Слава Україні, Крим – це Україна та малюнки українського тризубу.
Дух свободи  українців є незламним, і ми пишаємося тим, що громадяни продовжують боротьбу за свою свободу та свободу українського Криму. Події 14 вересня є сигналом того, що у свідомості громадян відбулися позитивні зміни.
Українська держава не полишить своїх громадян, які мешкають на півострові і мужньо, у супереч залякуванням, проявляють свою громадську позицію щодо єдності України. Крим обов’язково мирним шляхом поверне свій статус у рамках єдиної незалежної України.


Українські військові Криму приватизують житло

Кабінет Міністрів України затвердив порядок приватизації військовослужбовцями та правоохоронцями жилих приміщень, розташованих на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Про це йдеться у відповідній Постанові уряду № 424 від 10 вересня 2014 року.
Керуючись Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Кабінет Міністрів схвалив порядок, що визначає механізм реалізації військовослужбовцями та правоохоронцями, які проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, і продовжують проходження військової служби на материковій частині України або звільненні у 2014 році з військової служби, та членами їх сімей права на приватизацію жилих приміщень для постійного проживання, відомчих чи службових жилих приміщень, а також жилих приміщень у гуртожитках, що розташовані на території півострова, і були отриманні військовослужбовцями та членами їх сімей в установленому порядку, де вони проживали станом на 1 січня 2014 року.
Для приватизації жилих приміщень військовослужбовці або члени їх сімей мають подати за місцем проходження служби або за місцем їх звільнення до квартирно-експлуатаційного органу Міноборони чи відповідного правоохоронного органу заяву та копії наступних документів: паспорт військовослужбовця; паспорт повнолітнього члена сім’ї; свідоцтво про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі); свідоцтво про народження дитини (для осіб, які мають дітей); документ, що підтверджує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків.
Заява підписується військовослужбовцем та усіма повнолітніми членами його сім’ї, які постійно проживали в жилому приміщенні, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника помешкання. На підставі заяв та доданих до них копій документів квартирно-експлуатаційні органи Міноборони чи відповідні правоохоронні органи формують списки осіб, які виявили бажання приватизувати житло. Затверджені керівником квартирно-експлуатаційного органу Міноборони чи відповідного правоохоронного органу списки разом з документами, на підставі яких їх складено, не пізніш як через 15 днів з дня подання заяви передаються до органів приватизації за місцем проходження служби військовослужбовцем або місцем його звільнення.
Передача жилих приміщень здійснюється у спільну, сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх членів сім’ї військовослужбовця. У місячний строк оформляється свідоцтвом про право власності на помешкання, що реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення. Оформлення документів на право власності на жилі приміщення проводиться органами приватизації за місцем проходження служби військовослужбовця або за місцем його звільнення.
Органи приватизації не мають права відмовити військовослужбовцям або членам їх сімей у приватизації жилого приміщення, окрім випадків, передбачених законом України.