Протидія дискримінації кримськотатарского народу: взаємодія Представництва та БДІПЛ ОБСЄ

18 жовтня 2017 р. Перший заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Гданов Ізет взяв участь у Конференції високого рівня БДІПЛ ОБСЄ «Протидія нетолерантності, дискримінації та ненависті стосовно мусульман як комплексне реагування», присвяченій десятій річниці Кордобської конференції та декларації ОБСЄ у м. Відень.

Ізет Гданов у виступі перед учасниками конференції та під час дискусії інформував представників держав-учасниць, структур ОБСЄ та міжнародних експертів про ситуацію з порушеннями державою-агресором колективних прав кримськотатарського народу на етнічну, культурну та релігійну самобутність за умов тимчасової окупації території України в Криму.
Пріоритетну увагу заступник Постійного Представника приділив переслідуванню окремих громад та лідерів кримських татар, яких окупаційна російська влада безпідставно звинувачує в “екстремізмі”, було наголошено на постійних спробах окупаційної влади взяти під жорсткий контроль духовне життя кримськотатарського народу.

Ізет Гданов привернув увагу ОБСЄ до прикладів позасудових страт, викрадень та катувань кримськотатарських активістів, до розпалювання міжрелігійної ворожнечі та використання мови ненависті, у пропагандистській роботі, що проводиться органами російської окупаційної влади у Криму.

Представництво Президента взяло участь у опрацюванні рекомендацій за підсумками роботи міжнародної конференції із метою включення в них положень, що засуджують дії Росії стосовно кримськотатарського народу.
Надаємо пропозиції Представництва до Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ, до делегацій держав-учасниць ОБСЄ та до міжнародних експертів з нагоди Конференції.

Пропозиції Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим учасникам Конференції високого рівня БДІПЛ ОБСЄ «Протидія нетолерантності, дискримінації та ненависті стосовно мусульман як комплексне реагування», присвяченій десятій річниці Кордовської конференції та декларації.

Кордовська декларація (Cordoba Declaration) ОБСЄ 2005 р. як важливе джерело міжнародних стандартів протидії дискримінації має безумовно застосовуватися для оцінки стану реалізації та захищеності прав кримськотатарського народу, етнічних українців та національних меншин у злочинно анексованому Криму з боку усіх міжнародних моніторингових місій, насамперед ОБСЄ.
Визначені у Кордовській декларації злочинні етнічні чистки Другої світової війни та наступні спроби вчинення геноциду прямо відображають трагічну долю кримськотатарського народу в умовах його підконтрольності російській авторитарній та тоталітарній влади у ХХ ст. тому зумовлюють потребу особливої уваги з боку ОБСЄ та держав-учасниць до нинішніх репресій проти кримських татар у злочинно анексованому Криму.

Кордовська декларація має застосовуватися ОБСЄ та державами учасницями стосовно оцінки стану дотримання прав кримськотатарського народу у злочинно анексованому Криму разом із Декларацією про права корінних народів ООН, визнаною як Україною, так і державою-агресором. Адже для кримськотатарського народу виключне значення має визнання у статтях 2, 7 та 12 Декларації ООН права корінних народів бути вільними від будь-якої дискримінації, їх колективного права на життя в умовах свободи, миру та безпеки без жодних актів геноциду або інших актів насильства, та права дотримуватись, здійснювати, розвивати та передавати свої духовні та релігійні традиції, звичаї та обряди; зберігати, охороняти та відвідувати без сторонньої присутності свої місця релігійного та культурного значення; користуватись та розпоряджатись своїми обрядовими предметами.

Нинішні спроби влади держави-агресора всупереч міжнародному гуманітарному праву застосовувати в Криму законодавство РФ у сфері протидії тероризму та екстремізму для боротьби з національно-визвольним рухом кримськотатарського народу під виглядом протидії «забороненим» релігійним групам є прямим порушенням статті 5 Кордовської декларації яка відкидає спроби ідентифікації тероризму та екстремізму з будь-якою релігією, культурою, етнічною групою, національністю чи расою.

Визнання у Кордовській декларації виключного значення ролі освіти та медіа у протидії дискримінації є вкрай важливим для оцінки стану реалізації та захищеності прав кримськотатарського народу, етнічних українців та національних меншин у злочинно анексованому Криму, в умовах тотальної підконтрольності владі агресора загальних та спеціалізованих, зокрема релігійних, освітніх закладів на півострові та в умовах знищення в Криму свободи слова та свободи медіа, розпалювання у підконтрольних агресору засобам масової інформації мови ненависті проти кримськотатарського народу та етнічних українців, окремих інших етнічних, соціальних та релігійних груп.

Передбачена Кордовською декларацією співпраця БДІПЛ ОБСЄ з іншими організаціями, зокрема, системи ООН набуває виключного значення в умовах нинішнього розгляду Міжнародним судом ООН справи України проти РФ з питань дотримання в Криму Міжнародної конвенції ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації стосовно кримськотатарського народу, етнічних українців та національних меншин. Невиконання РФ наказу Міжнародного суду ООН у цій справі та спроби окупаційною владою маніпулювати відомостями про стан справ у сфері мовних, релігійних, культурних та освітніх прав цих етнічних груп – зумовлює потребу особливої уваги ОБСЄ та держав-учасниць до виконання РФ вимог цієї Міжнародної конвенції у вимірі стандартів Кордовської декларації та Декларації про права корінних народів.

Рішення Наради Міністрів ОБСЄ № 3/13 щодо свободи думки, совісті, релігії та віри серед іншого підкреслює важливість забезпечення клімату спільної толерантності та поваги між представниками різних спільнот так само як між віруючими та атеїстами та забезпечення діалогу між спільнотами та державними органами. Це рішення Наради Міністрів також має забезпечувати попередження нетолерантності, насильства та дискримінації на базисі релігії чи віри, включаючи вчинки проти християн, іудеїв та мусульман чи прихильників інших віровчень так само як проти атеїстів. За наявності інтересу в подальшому розвиткові цих приписів та в розробленні окремих документів щодо дискримінації проти вірян певної релігії, різні аспекти дискримінації проти християн, іудеїв та мусульман чи прихильників інших віровчень в умовах окупації мають бути ретельно відображені та визначені.