Продовжуємо пригадувати події весни 2014 року в Криму, а також спротив окупації півострова Російською Федерацією

06 квітня 2014 року було вбито офіцера Військово-Морських Сил Збройних Сил України Станіслава Карачевського. З автомата в спину його розстріляв російський морський піхотинець.

Це ще одне свідчення того, що захоплення Криму Російською Федерацією було збройною агресією і супроводжувалося перешкоджанням роботі журналістів, переслідуванням і викраденням активістів, тортурами, знущаннями, неправдивими судовими вироками і навіть вбивствами.

Майор української армії загинув у коридорі гуртожитка в Новофедорівці. За свідченням очевидців, окупанти поводилися зухвало, агресивно і не приховували своєї приналежності до російського війська.

Станіслав Карачевський того дня пакував речі в офіцерському гуртожитку і разом з товаришами, що зберегли вірність присязі, готувався відбути до Миколаєва.
10 Сакська бригада морської авіації в оточенні змогла евакуювати з аеродрому в Новофедорівці на материк практично всю справну авіатехніку. Ця операція стала успішним прикладом виведення військової техніки з Криму, вірності присязі і гідного служіння народу України.

Російське слідство встановило, що в майора Карачевського стріляв молодший сержант Євген Зайцев з Якутії. З 2013 року він служив за контрактом у російській армії. За вбивство його засудили усього до двох років колонії-поселення ‒ це виправний заклад із так званим «м’яким режимом».

У той же час Путін цинічно заявляв у інтерв’ю німецькому виданню Bild у січні 2016 року: «Ми не воювали, не окуповували нікого, ніде не стріляли , жодна людина не загинула в результаті подій в Криму. Жодна…»

Шануємо наших героїв, пам’ятаємо спротив, який чинився тоді, так і той, що триває в окупованому Криму і зараз.

Про те як живе родина Станіслава Карачевського, спроби дружини оскаржити м’який вирок вбивці та інші деталі у матеріалі Крым Реалии: https://cutt.ly/wcOZdkH

Фото: Станіслав Карачевський із сином. Крим.Реалії

#CrimeaIsUkraine #КримЦеУкраїна #крим #StopRussianAggression