Звернення Президента з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав

Дорогі співвітчизники!

Сьогодні ми вшановуємо воїнів, які брали участь у локальних військових конфліктах, що спалахували на території інших держав.

Вони з честю виконали тоді свій обов’язок, продемонстрували вірність присязі, мужність та героїзм.

Лише через горнило афганської війни пройшло близько 160 000 українців.

На жаль, багато з них полягли на полі бою, і сьогодні ми вклоняємося перед їх світлою пам’яттю.

Покоління, обпалене полум’ям збройних конфліктів, стало активним учасником розбудови Української держави. Воїни-афганці сказали своє вагоме слово під час Революції Гідності, їх бойовий досвід і тепер є запорукою багатьох перемог у боротьбі з російським агресором за незалежність і територіальну цілісність України.

Від імені Українського народу щиро дякую ветеранам локальних конфліктів за мужність в нинішній обороні рідної землі, за допомогу нашим Збройним Силам, за досвід, що передаєте молодому поколінню захисників України, за самовіддану працю задля величного майбутнього держави.

Бажаю вам миру, міцного здоров’я, успіхів та добробуту.

Слава Україні!



Оперативна інформація

Представництвом на постійній основі здійснюється моніторинг даних обласних державних адміністрацій та Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Станом на 01 лютого 2017 року на території материкової частини України розміщено/проживають 22824 громадян, які переселилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. “Оперативна інформація”



Деякі питання щодо здобутої вищої освіти на території Криму

З 1 лютого 2017 року наказами Міністерства освіти і науки України №14-л, №15-л та №16-л затверджено перелік вищих навчальних закладів, розташованих на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, які позбавлені ліцензії та не мають права провадження освітньої діяльності. “Деякі питання щодо здобутої вищої освіти на території Криму”


Мін’юст передав до ЄСПЛ докази підготовки Росією окупації українських територій у 2013 році

Міністерство юстиції у тісній співпраці з іншими органами зібрало та передало до Європейського суду з прав людини величезні кількість доказів підготовки з боку Російської Федерації спецоперації з окупації українських територій. Про це сьогодні, 9 лютого, у ході прес-конференції, присвяченій підсумками діяльності Мін’юсту в міжнародних судах, повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

За його словами, впродовж минулого і попередніх років зібрана величезна кількість доказів за фактами окупації Криму, які вже подані до ЄСПЛ в рамках справ проти Росії.

“Росія готувала захоплення України і активна фаза цього процесу почалася ще у 2013 році. Ми маємо документовані докази того, що Російська Федерація несанкціоновано збільшила свій військовий контингент. Окрім того, вони вели активну підривну і розвідувальну роботу в місцевих органах влади Криму, що зафіксовано документально. Нам достеменно відомі прізвища посадових осіб РФ, які ще до Революції Гідності координували цю спецоперацію. Окрім цього, є покази свідків і низка документальних доказів захоплення в полон цивільного населення і застосування до них тортур”, – наголосив Міністр юстиції.

Всі ці дані підтверджуються даними наших спецслужб, правоохоронних органів, показами свідків і документальними матеріалами, які вдалося здобути Мін’юсту.

Він нагадав: нині подано 5 заяв України проти Росії до ЄСПЛ. Це 2 заяви, які стосуються окупації Криму у період з лютого по вересень 2014 року, а також з вересня 2014 року по літо 2015 року. Ще 2 заяви стосуються подій на Донбасі і початку Фактичної війни Росії проти України на території Луганської і Донецької областей у ті самі періоди. П’ята заява — це справа щодо дітей-сиріт. Остання справа є надзвичайно важливою з точки зору доведення факту співпраці РФ з терористичними організаціями ДНР та ЛНР.

“Ми маємо беззаперечні докази, що саме офіційні прикордонні органи Російської Федерації пропустили і сприяли незаконному викраденню українських дітей і перевезенню їх на територію РФ”, – додав Павло Петренко.

Перший заступник Міністра юстиції Наталія Севостьянова поінформувала присутніх про те, що минулого року захисники інтересів нашої держави за кордоном домоглися перемоги у 4 судових спорах проти України на загальну суму понад 350 млн дол.

“Завдяки нашій ефективній роботі суди стали на бік України і відмовили позивачам. Ми перемогли, не допустивши збитків для бюджету”, – зауважила вона.

Але найбільшою політичною перемогою, яка вплине на наші міждержавні позови проти Росії, за словами першого заступника Міністра юстиції, є справа про «скіфське золото» з кримських музеїв, яке виставлялося у Нідерландах.

“Ми бачимо тут послідовну позицію всіх національних органів іноземних держав про те, що Крим — це Україна. Вони визнають, що нині півострів — це тимчасово окупована територія, тому майно, яке належить музейному фонду України не може бути передано окупанту, який здійснює там тимчасовий контроль. Саме тому було прийнято рішення про повернення даних музейних експонатів державі Україна”, – заявила Наталія Севостьянова.

За її словами, всі ці факти крок за кроком складають “мозаїку”, яка вказує лише на 1 факт, який буде доведено у всіх міжнародних інстанціях, — агресія Росії є порушенням міжнародного права, відповідальність за такі дії має нести вище керівництво РФ, а територія України в її суверенних кордонах має бути відновлена з компенсацією втрат, які зазнала наша держава через російську агресію.

Заступник Міністра юстиції Сергій Петухов у свою чергу нагадав, що 16 січня цього року до Міжнародного суду ООН була подана Заява України проти Росії, щодо порушення нею Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації  і Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму.

“За практикою Міжнародного суду ООН розгляд подібних справ займає декілька років. Однак, саме міжнародний суд ООН може встановити ті факти, які були в Криму й на Донбасі, і прийняти рішення, яке буде обов’язковим для виконання Росією”, – зазначив Сергій Петухов.

За його словами, після цього суд перейде до розгляду процедурних моментів, і лише потім — до розгляду суті справи.

“За практикою Міжнародного суду ООН розгляд подібних справ займає близько 5 років. Однак, саме міжнародний суд ООН може встановити ті факти, які були в Криму й на Донбасі, і прийняти рішення, яке буде обов’язковим для виконання Росією”, – зазначив Сергій Петхуов.

Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина у свою чергу зауважив, що наразі всі справи проти Росії у ЄСПЛ перебувають на стадії визначення юрисдикції.

“ЄСПЛ визначає, чи має він право розглядати ці справи. Росія висунула низку технічних заперечень щодо нашої заяви аби затягнути процес і всіма можливими способами довести, що європейський суд не може розглядати ці питання”, – сказав він.

Окрім того, додав Урядовий уповноважений, позиція Росії є дуже цинічною і полягає у тому, що вони не мають жодного відношення до Криму до 21 березня 2014 року і жодного стосунку до порушення прав людини на Донбасі.

“Таким чином, питання переходить з технічної в політичну площину. І для рішення, яким ЄСПЛ встановить факт наявності юриздикції РФ на цих територіях є політично не менш важливим, ніж встановлення самого факту порушення”, – заявив Іван Ліщина.

Він також поінформував присутніх, що нині найближче до стадії вирішення юрисдикції є перша кримська справа.

“Росія подала свої заперечення до нашої заяви. Ми натомість готуємо відповідь на їх заперечення”, – резюмував він.


До уваги мешканців Криму! Щодо реєстрації для участі в основній та додатковій сесії ЗНО-2017

В Україні з 6 лютого по 17 березня 2017 року триватиме основний період реєстрації випускників загальноосвітніх навчальних закладів для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні (ЗНО-2017). Основну сесію буде проведено з 23 травня по 16 червня. “До уваги мешканців Криму! Щодо реєстрації для участі в основній та додатковій сесії ЗНО-2017”



Звернення Президента до Українського народу з нагоди Дня пам’яті Героїв Крут

Дорогі співвітчизники!

Сьогодні ми вшановуємо подвиг молодих українців – старшин та юнкерів Першої Київської юнацької школи ім. Б.Хмельницького, бійців Помічного студентського куреня Січових стрільців – студентів київських вищих навчальних закладів та гімназистів старших класів. 29 січня 1918 року, невдовзі після проголошення незалежності Української Народної Республіки, вони на кілька днів зупинили просування на Київ московсько- більшовицької орди.

Героїчний бій під Крутами назавжди вписаний на скрижалі національної історії – передусім як приклад волелюбності та незламності українського народу.

Саме жертовність та самовідданість Крутян дали змогу організовано евакуювати зі столиці центральні органи влади та відвести війська – тобто, зробити все можливе для швидкого повернення втрачених позицій. І головне – уряд молодої української держави отримав змогу підписати мирний договір з Німеччиною, що означало міжнародне визнання УНР і автоматично робило більшовиків окупантами території суверенної держави.

Нині, як і майже 100 років тому, країна, яка марить імперськими амбіціями, не може змиритися з існуванням незалежної України. Зараз, як і тоді, Росія розв’язала війну і заперечує свою агресію, намагаючись поширити у світі міф про внутрішній конфлікт в нашій державі.

Стало традицією у День пам’яті Героїв Крут вшановувати сучасних героїв, які віддали своє життя за суверенітет і територіальну цілісність держави уже в нинішній українсько-російській війні.

Вічна їм пам’ять.

Окремо хочу звернутися сьогодні до наших воїнів, які у складі Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Державної прикордонної служби, Національної поліції відстоюють наше право творити власну державу.

Прийміть щиру вдячність Українського народу за вашу чесну й героїчну щоденну працю.

Ми обов’язково переможемо!

Слава Україні! Слава її Героям!