Конституційна комісія створила робочу групу з питань Автономної Республіки Крим

Конституційна комісія на своєму засіданні прийняла рішення про створення робочої групи з напрацювання пропозицій змін та доповнень до Конституції України щодо Автономної Республіки Крим (розділ 10 Основного Закону).

Також Конституційна комісія затвердила персональний склад робочої групи, до якої увійшли провідні українські науковці-конституціоналісти та народні депутати – представники парламентських фракцій.

Очікується, що перше засідання відбудеться 22 травня о 10:00 в залі засідань Києво-Могилянської академії.



Звернення Президента України у зв’язку із рішенням Ради ЄС про схвалення законодавчої пропозиції щодо запровадження безвізового режиму для громадян України

Щойно Рада міністрів Євросоюзу схвалила остаточне рішення про надання нам, громадянам України, права на безвізові подорожі. “Звернення Президента України у зв’язку із рішенням Ради ЄС про схвалення законодавчої пропозиції щодо запровадження безвізового режиму для громадян України”


Президент України провів зустріч з делегацією Конгресу США

Президент України Петро Порошенко провів зустріч з двопартійною делегацією Палати представників Конгресу США. До складу американської делегації увійшли конгресмени Майкл Маккол, Уілл Херд, Марта Максаллі, Кенні Марчант, Клей Хіггінс, Кетлін Райс, Датч Рупперсбергер.

Глава держави подякував за потужну двопартійну підтримку України з боку Конгресу США у протидії триваючій російській агресії, посиленні обороноздатності нашої країни та впровадженні необхідних внутрішніх реформ.

Петро Порошенко поінформував конгресменів про ситуацію на Донбасі та триваючі провокації і порушення режиму припинення вогню з боку контрольованих Росією бойовиків.

В ході зустрічі було підкреслено необхідність збереження і посилення міжнародних санкцій щодо РФ до повного виконання нею Мінських домовленостей і відновлення суверенітету та територіальної цілісності України, включно з Кримом.

Петро Порошенко висловив сподівання, що Конгрес США буде активно підтримувати Україну й надалі, в тому числі шляхом ухвалення відповідних законів та резолюцій.

Сторони також обговорили посилення співпраці в сфері зміцнення оборонної здатності України протистояти російській агресії.


Виступ Президента, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України під час складання Військової присяги на вірність Українському народові молодим поповненням Окремого полку Президента України та 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу ЗСУ

Дорогі українці!

Товариші генерали і офіцери, солдати, сержанти, старшини, прапорщики!

Шановні родини військовослужбовців!

Високоповажні ветерани!

Високодостойні Герої України, які тут, серед нас присутні!

Вже стало доброю традицією складання новобранцями військової присяги на цьому священному для кожного українця місці. Місці, яке зберігає пам’ять про доблесть і відвагу захисників України.

У відносно вже далекому 1981 році, коли відкривали цей комплекс, жоден ясновидець не зміг би собі передбачити, що тут з’являться експонати, які свідчитимуть про героїзм українських воїнів, який виявлений в боротьбі не лише з нацизмом, але й при захисті України від російського агресора.

І вчора я зміг у цьому переконатися і раджу, до речі, кожному українцю обов’язково побувати тут. Вчора тут я оприлюднив  політичне рішення: саме на цій території ми створимо Меморіальний комплекс в пам’ять про нашу оборонну війну з агресивною Росією. Разом з Національним музеєм історії України у Другій світовій війні – це стане єдиним Меморіалом українських героїв.

І сьогодні ми згадуємо всіх, хто віддав свої життя за Вітчизну. І низько вклоняємося тим ветеранам, які, слава Богу, з нами. І перед дітьми війни. І перед усіма, хто пережив жахливе лихоліття боротьби з нацизмом та кому тепер, на схилі літ, випала доля переживати ще одну війну, ще одного агресора і ще одного окупанта.

Розташування України на перехресті шляхів змушувало народ землеробів і ремісників, лірників і кобзарів, народ побожний і мирний, наш український народ, тримати зброю. Але брали ми її до рук не для того, щоб загарбати чуже, а для захисту своєї землі, своєї родини, своєї оселі.

З урахуванням подій останніх років маємо раз і назавжди засвоїти аксіому: військом не можна нехтувати, а героїв – не можна забувати.

Сьогодні як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України приводжу до присяги молоде покоління, нове поповнення Окремого полку Президента України та 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України.

Нехай такі, нібито нефронтові назви нікого не збивають з пантелику. Воїни цих  військових частин брали, беруть і братимуть участь в захисті країни від агресора. За винятком призовників-строковиків, які, як я і обіцяв, до бойових операцій не залучаються, а під час призову на військову службу проходять військове навчання.

За мужність, за героїзм більше 400 офіцерів, сержантів та солдат цих військових підрозділів відзначено державними та відомчими нагородами.

Командир екіпажу бронетранспортера старший лейтенант Роман Тимошенко, навідник старший солдат Михайло Іваничко та водій солдат Дмитро Барвін загинули біля села  Нижнє Лозове. Вони взяли на себе основний удар і в нерівному бою дали можливість цілій колоні військової техніки вирватися із засідки.

В бою отримав смертельне поранення капітан Олег Коваль зі 101-ї окремої бригади.

Старший солдат Дмитро Козачук, незважаючи на контузію та множинні осколкові поранення, бо ворожа граната влучила в башту БТР, вивів бойову машину та побратимів з-під обстрілу терористів. Це сталося під Комісарівкою.

Старший солдат Володимир Черкас під час виходу українських військ з Дебальцевого вивіз з-під обстрілів на своєму бронетранспортері близько 50 військовослужбовців – за один рейс.

Старший лейтенант Олександр Псарюк з Окремого  полку Президента вночі з екіпажем БМП-2 прорвався на територію противника та врятував трьох наших розвідників, які були поранені, знаходилися в тилу ворога і не могли дістатися звідти самотужки.

Цими бійцями пишаються їхні однополчани. Про їхні подвиги має знати вся країна.

У юнаків, які сьогодні складають військову присягу, чимало братів і батьків, які вже беруть участь у війні на захист України. Які є гідним прикладом для родичів-новобранців. Та й не тільки для них.

Пліч-о-пліч, в строю захисників України, що зараз протистоять російсько-терористичним військам на сході України, стоять онуки та правнуки учасників Другої світової війни, які у лавах Червоної армії, Української Повстанської армії, партизанських загонів здобували й здобули перемогу над нацизмом. Цей факт – символ зв’язку різних поколінь. І вчора на цій площі ми відкривали фотовиставку і кожен з вас  може подивитись на цей зв’язок поколінь: діда, прадіда, онука і праправнука. Це – дуже важливо. І там ви побачите і ветерана Червоної армії, і ветерана Української Повстанської армії. Це – ознака примирення героїв, які захищали Україну від нацизму під червоним, синьо-жовтим та червоно-чорним прапорами.

Історія свідчить, що найсильнішими є ті нації, ті народи, які у часи карколомних випробувань здатні відкинути внутрішні чвари й суперечності і об’єднатися. Тільки разом ми зможемо відстояти нашу незалежність, свободу. І тільки разом ми зможемо перемогти і побудувати державу, яка дасть кожному громадянину гідне життя.

Шановні молоді воїни!

Батьківщина довіряє вам захист своєї свободи, свого суверенітету, своєї незалежності!  Вітаю вас із визначною подією у вашому житті – складанням військової присяги на вірність українському народові!

Нема жодного сумніву, що, прийнявши на себе почесний обов’язок захищати Батьківщину, ви будете гідно продовжувати славні бойові традиції наших захисників з попередніх поколінь.

Як Президент України засвідчую найглибшу повагу і шану усім ветеранам Другої світової війни, учасникам національного українського визвольного руху, громадянам, які зазнали жахів нацистських переслідувань.

А як Верховний Головнокомандувач дякую українським військовослужбовцям за мужність у захисті країни від російської агресії.

Вітаю вас, дорогі співвітчизники, з Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Ми, українці, є повноправними учасниками перемоги над нацизмом. Гіркі спогади про ті роки не полишають нас, дбайливо передаються з покоління у покоління. Свято це є і буде, але ми більше не станемо відзначати його за московським сценарієм. Звичайно, війна мала планетарний характер. Звичайно, народи колишнього Радянського Союзу воювали разом. Але при всьому цьому війна мала і свій окремий, український, вимір, який для нас, українців, беззаперечно – головний.

Його не можна описати лише двома фарбами, чорною та білою, а інших в радянській  та російської палітрі – неначе й нема.

Ми категорично відкидаємо спроби Москви використовувати перемогу над нацизмом в Другій світовій війні для задоволення її реваншистських, імперських та експансіоністських потреб. Друга світова війна закінчилася 72 роки тому, а Кремль все ще поривається командувати Україною неначе чотирма українськими фронтами сорокових років минулого століття.

Сьогодні у Москві під час акції «Безсмертний полк» пообіцяли нести портрети російських бойовиків, яких послали на Донбас вбивати українців; які з мечем до нас прийшли, а тому від меча і загинули.

От це і є справжній символ так званої дружби, дружби у великих і лукавих лапках. Акція «Безсмертний полк» – взірець витонченої політичної спекуляції на почуттях людей. Хотілося б, щоб це почули ті українці, які повірили в щирість її організаторів. Адже в Москві придумали її насправді не для того, щоб вшанувати пам’ять захисників. А для того, щоб російській експансії в сусідні країни допомагали не лише живі.

Колись Маргарет Тетчер сказала мудрі слова: «Війни стаються, коли агресор відчуває, що може досягти своїх цілей за прийнятну ціну». Так було в Україні, коли  2014 року Росія знала, що у нас на той момент нема армії. Але такого вже не може бути в 2017-му, бо Росія відчула, що армія в України є! І «прийнятної ціни» для агресора вже бути не може.

Ми надзвичайними зусиллями наростили м’язи і стали сильнішими. Свідомі своєї історії, традицій, спільної долі, звитяжного минулого і доброго майбутнього, ми боронимо свій європейський вибір.

Ми точно переможемо!

Це – наш святий обов’язок перед загиблими у Другій світовій війні і тими героями, які в наші дні віддали життя за вільну Україну. Це – обов’язок перед нашими дітьми. Це – обов’язок перед всіма прийдешніми поколіннями.

Ми точно переможемо!

Слава Україні!


Виступ Президента під час відкриття фотовиставки «Четверте покоління» на території Національного музею історії України у Другій світовій війні

Дорогі захисники Української держави!

Шановні українці!

Сьогодні Україна відзначає День пам’яті та примирення, відзначає його разом з усією Європою, маючи на це повне право. Беззаперечними є подвиг українського народу, наш великий внесок у перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні.

Висловлюю нашу глибоку повагу і шану усім борцям проти нацизму. Низький уклін вам за ваш подвиг, за вашу перемогу, дорогі ветерани!

Коли наші діди й прадіди в 44-му та в 45-му наступали на Берлін, вони й гадки не мали, – і в найжахливіших снах уявити собі не могли, – що через сімдесят років своє військо в Україну пришле Москва. І холоднокровно вбиватиме їхніх онуків та правнуків.

Прошу, погляньте, на цих портретах – обличчя славних воїнів Збройних Сил, сучасних оборонців України, мужніх людей та патріотів. Їхні погляди сповнені гордості за приналежність до славної когорти захисників своєї землі. Світлини пращурів, які вони тримають у руках, свідчать, що бути воїном, захисником Вітчизни – традиція, здавна шанована українським народом.  Хочу подякувати фотографам за високоякісну мистецьку роботу.

«Четверте покоління» – діти незалежної України, ті, кому зараз 20-30 років. Це –  молодий цвіт нації. Це – люди, які пам’ятаючи про своїх мужніх предків, стали на захист України від російської агресії. Це – генерація наших сучасних героїв, які щодня пишуть сторінки вітчизняної історії, пишуть своєю кров’ю, потом. Саме «четверте покоління», яке нині взяло до рук зброю, щоб врятувати свою країну, спонукає нас знову й знову гортати сторінки – аби вивчити та запам’ятати уроки минулого, і вшанувати справжніх героїв.

Цю виставку слід сприймати як символ нерозривного зв’язку різних поколінь захисників України. Вітчизну сьогодні боронять нащадки і воїнів Червоної армії, і Української Повстанської Армії. Вони шанують своїх дідів та прадідів. А ті, будучи вже в небесних чертогах, напевно, пишаються сучасним поколінням захисників. Це важливо усвідомити, що в День пам’яті та примирення цей зв’язок є нерозривним.

На жаль, в Європі – знову війна. Сучасна Росія, як правонаступниця Радянського Союзу, не змогла і не встигла стати миролюбною нацією. Згадаймо молдавське Придністров’я, грузинські Абхазію та Південну Осетію, українські Крим та Донбас. І Сирія їй не дає спати спокійно. Уявіть собі, що все це тільки за 25 років існування Російської Федерації. А перед тим були Афганістан в 79-му, Чехословаччина і Прага в 68-му, Будапешт і Угорщина в 56-му.

Сьогодні зі знятими погонами та замальованими фарбою бортовими номерами танків і бронетранспортерів російські військові таємно, під покровом ночі, перетинають кордон України. Щоб без імен, без документів, без мундира випалювати українську землю та заливати її кров’ю. Нині бути українським військовим – почесний обов’язок. А бути російським військовим – значить, виконувати накази держави, яка не цінує життя своїх воїнів, яка без жодного докору сумління зрікається своїх загиблих та поранених солдат.

Натомість для всього українського суспільства і для мене особисто як Верховного Головнокомандувач загибель кожного українського військового – біль і невиправна втрата. Подвиг наших звитяжців, які боронять українську землю від російського агресора, буде жити завжди. Для його увічнення я свого часу і підписав указ про створення Меморіалу українських героїв, які віддали своє життя за свободу, незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Нещодавно до мене звернулися десятки громадських організацій ветеранів Антитерористичної операції, які представили своє бачення меморіального комплексу. На переконання авторів звернення, Меморіал слід розташувати в історичному місці. Хотів би зацитувати: «Це має бути максимально відкритий простір, велика територія, де люди могли б не тільки покласти квіти чи вінки, а й перебувати певний час, думати, згадувати, осмислювати минуле, сьогодення та дивитися в майбутнє».

Сьогодні тут присутні представники громадських організацій, які звернулись до мене. Вдячний вам за ініціативу та наголошую, що загалом погоджуюсь із запропонованими вами підходами. Має бути найближчим часом оголошено всеукраїнський конкурс, який за вашої участі й визначить, яким мають бути будова Меморіалу та його наповнення експонатами та артефактами.

Вважаю, кращої історичної локації для розташування Меморіалу українських героїв, ніж ці високі пагорби правого берега Дніпра, – годі й шукати. Це місце традиційно відвідують сотні тисяч людей, і стежка сюди не заросте ніколи. Відтак, уся ця територія, де розміщуватиметься, зокрема, Національний музей історії України у Другій світовій війні, а також майбутній Меморіальний комплекс учасникам антитерористичної операції, має стати єдиним Меморіалом українських героїв. Можете вважати, що відповідне політичне рішення вже прийняте.

На мою думку, такий підхід утверджуватиме непохитний і стійкий зв’язок різних поколінь захисників України. Це дозволить гідно увічнити пам’ять наших героїв.

Слава ветеранам Червоної армії та партизанського руху!

Слава воякам Української повстанської армії та всім учасникам національно-визвольних змагань!

Слава всім, хто захищав Україну від агресії з боку нацистського Третього рейху!

Слава Збройним Силам України, Національній гвардії, СБУ, прикордонникам, добровольцям і волонтерам, всім силовим структурам, які боронять нашу Вітчизну від ворожих зазіхань Російської Федерації!

Слава Україні!

 


День пам’яті та примирення і 72-ої річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

8 травня 1945 року на Європейському континенті встановився довгоочікуваний мир. Український народ зробив колосальний внесок у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні, віддавши мільйони життів квіту своєї нації заради миру. “День пам’яті та примирення і 72-ої річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні”


Звернення Президента з нагоди офіційного старту «Євробачення-2017»

Євробачення – найвідоміший пісенний конкурс у світі. Щоразу мільйони людей усієї Європи, а віднедавна ще й Австралії, завмирають біля екранів телевізорів, вболіваючи кожен за свою країну.

Перший конкурс пройшов 1956 року. Пісня теж об’єднувала Європу, заліковувала рани, нанесені Другою світовою. І ніхто не міг тоді ще уявити, що цей конкурс стане символом розвитку шоу-бізнесу, комунікаційних технологій і телебачення як мистецтва.

Україна значно пізніше за інші країни приєдналася до цього конкурсу, але вже вдруге приймає «Євробачення» у себе.

Перемога Руслани весною 2004 виявилася суголосною з першим проєвропейським Майданом. Тріумфальний виступ Джамали минулої весни у Стокгольмі знову привів «Євробачення» до Києва. Потужна міжнародна підтримка пісні «1944» стала знаком солідарності з кримсько-татарським народом. Чи не вперше на конкурсі перемогла пісня такого драматичного напруження.

Дуже дякую тобі, Джамала, за перемогу. За те, що зробила можливим, щоб це велике європейське свято прийшло в Україну. Увага сотень мільйонів телеглядачів усього світу буде в ці дні прикута саме до України, до наших європейських прагнень, до нашої боротьби за свободу і незалежність.

Так співпало, але стало глибоко символічним, що саме в дні Євробачення Рада Євросоюзу ухвалить фінальне рішення по безвізовому режиму. Запам’ятайте цю дату – 11 червня. З цієї дати громадяни України отримають можливість без віз подорожувати країнами Європейського Союзу. Це – перший вагомий результат тих реформ, які відбуваються в Україні протягом останніх трьох років.

Я бажаю усім нам, українцям, відчути себе народними дипломатами в ці дні, коли до Києва приїхало стільки іноземних гостей. Хай кожен із нас зробить так, щоб вони поверталися додому з якомога кращими враженнями про нашу з вами країну.

Яка б країна не виграла конкурс, він стане торжеством європейських цінностей, європейської єдності і солідарності.

А Україна – це Європа. Без жодних сумнівів!

Вітаю, вас, дорогі українці із європейською весною.

Слава Україні! Слава Європі!