25 червня в Сімферополі в залі засідань Ради міністрів АР Крим відбулася фахова дискусія «Кримське суспільство: лінії розмежувань, шляхи консолідації», організована Українським центром економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова та Представництвом Фонду Ф.Наумана в Україні за підтримки Постійного Представництва Президента України в АР Крим. В заході взяли участь Постійний Представник Президента України в АР Крим Л.Жунько, Голова Ради міністрів АР Крим В.Плакіда, заступник Постійного Представника Президента України в АР Крим В.Пробий-Голова, член Президії Верховної Ради АР Крим Г.Іоффе, голова Рескомрелігії АР Крим В. Маліборський, голова Рескомінформу АР Крим Ш.Меметов, глави райдержадміністрацій, представники органів самоврядування, керівник проекту в Україні та Білорусі Фонду Ф.Наумана Г.Дьорренбехер, експерти.
Під час фахової дискусії працівники Центру Разумкова презентували результати дослідницького проекту «Суспільно-політичні, міжнаціональні та міжконфесійні відносини в Автономній Республіці Крим – стан, проблеми, шляхи вирішення», проведеного спільно з Інститутом Європи Університету м.Базель (Швейцарія). В ході дослідження шляхом соціологічних, експертних опитувань, проведення фокус-груп вивчався стан міжнаціональних та міжконфесійних відносин у кримському соціумі. Під час реалізації проекту спеціалісти центру Разумкова опитали у 2008 році майже 7000 кримчан, а у травні 2009 року – понад 2000 кримчан, а також 80 експертів з кримської проблематики.
За даними Центру Разумкова, стосунки між домінуючими в АР Крим соціокультурними спільнотами – «слов'янською», до якої входять практично всі росіяни та більшість етнічних українців, та кримськотатарською - можна назвати напруженими та потенційно передконфліктними. Головні лінії розмежувань між цими групами: нерівні можливості реалізації своїх потреб та інтересів через органи влади і самоврядування, нерівний доступ до ресурсів життєзабезпечення, відсутність законодавчого забезпечення статусу однієї із сторін, дисбаланс можливостей сторін у сфері освіти і в інформаційному просторі, наявність у кожної спільноти претензій на власну «укоріненість» в Криму, а відповідно – на його ціннісно-символічний простір.
Факторами, що сприяють потенційному загостренню ситуації в Криму, можуть стати: поширення серед обох домінуючих спільнот (але значно більше – серед слов'янської) негативних стереотипів сприйняття та упередження стосовно іншої сторони; прояви етнічної і релігійної нетолерантності; неефективність управління суспільно-політичними процесами в АР Крим з боку центральної та місцевої влад; корупція місцевої влади; невирішеність проблем інтеграції кримських татар в українське суспільство і кримську спільноту; деструктивний зовнішній вплив.
На думку експертів Центру Разумкова, подальша консервація ситуації в автономії містить небезпеку виникнення гострого конфлікту між представниками різних соціокультурних груп. Для недопущення негативного розвитку подій мають стати пріоритетними такі напрями державної політики: загальне оздоровлення соціально-економічної ситуації в АР Крим, розвиток курортної галузі, зниження рівня безробіття; комплексне вирішення земельних проблем; боротьба з корупцією в органах державної влади, місцевого самоврядування; реалізація і повне фінансування програм облаштування репатріантів; проведення центральною владою збалансованої політики в освітній, культурній та інформаційній сферах, спрямованої на задоволення потреб різних національних груп автономії. Щодо кожного з цих напрямків політики держави запропоновано низку рекомендацій щодо конкретних заходів.
Генеральний директор Центру Разумкова Анатолій Рачок подякував Представництву Президента України в АР Крим за підтримку в проведенні презентації та вручив Постійному Представнику Глави держави в автономії Л. Жуньку весь пакет матеріалів і рекомендацій українсько-швейцарського дослідницького проекту. В свою чергу Л. Жунько відзначив, що Центр Разумкова не перший раз проводить соціологічні дослідження в Криму і потім представляє їх результати увазі владної та інтелектуальної еліти автономії. Отримані науковим шляхом дані щодо ситуації в кримському суспільстві допомагають краще зрозуміти процеси, які йдуть всередині нього, і відповідно приймати більш ефективні управлінські рішення, краще задовольняти потреби жителів автономії, переконаний Постійний Представник Президента України в АР Крим.
Голова Ради міністрів АР Крим В.Плакіда вважає, що в Криму немає об'єктивних підстав для міжнаціональної та міжконфесійної ворожнечі. Він висловив занепокоєність збільшенням впливу турецького та арабського ісламу на кримський. У зв'язку з цим В.Плакіда запропонував МЗС України вивчати досвід протидії ісламському радикалізму Киргизстану, Казахстану, РФ, Єгипту, Туреччини, Йорданії, а також на загальнодержавному рівні розробити механізм аналізу відеопродукції на наявність екстремізму, забезпечити доступ відповідних державних структур на всі богослужіння та до навчальних програм релігійних навчальних закладів.
Постійний Представник Президента України в АРК Л.Жунько наголосив на радикалізації ісламу в Криму і підкреслив, що це небезпечно, перш за все, для самої кримськотатарської спільноти. Він повідомив, що за короткий термін чисельність прихильників міжнародної незареєстрованої в Україні організації «Хізб-ут Тахрір» (Ісламської партії звільнення), яка в низці країн заборонена, збільшилася в Криму до 4 тис. членів і вони вже обрали паралельний Муфтіят. «Це в перспективі може викликати міжконфесійні розборки, а може піти значно далі», - сказав Л. Жунько.
У зв'язку з цим, директор політико-правових програм Центру Разумкова Ю.Якименко відзначив, що «коли ми згадали про мусульманських радикалів, то треба для балансу сказати і про радикалів із числа проросійських та козачих організацій», які також негативно впливають на ситуацію в Криму.
На думку Президента громадської організації «Всесвітній конгрес кримських татар» Р.Чубарова, в кримському суспільстві йде процес клерикалізації з опорою на одну конфесію, провідником якого є чиновники. Свідченням цього, він, зокрема, вважає відкриття храмів цієї конфесії на території правоохоронних органів, лікувальних закладів та інших установ загального користування, проведення у Раді міністрів АР Крим наради з виховання молоді на православних цінностях. Р.Чубаров піддав гострій критиці позицію органів самоврядування Сімферополя, які за останні 2 роки виділили землю під будівництво 5 православних храмів, але так і не вирішили питання із ділянкою для Соборної мечеті.
Голова Рескомрелігій АР Крим В. Маліборський наголосив на великій кількості релігійних структур в Криму і на своєрідності конфесійної ситуації в автономії. Так, якщо протягом 1991-2009 років релігійна мережа в Україні виросла в 4,5 рази, то в Криму – в 33. Із 58 конфесій і толків, які офіційно зареєстровані в державі, в автономії діють 50, причому в регіоні найвища в Україні частка нехристиянських громад. В Криму відбувалися конфлікти на стику мусульманства і християнства, проте аналіз показав, що вони не мали релігійної складової. В. Маліборський вважає, що в автономії немає об'єктивних причин для протистояння на конфесійному ґрунті, проте дії політиків можуть загострити ситуацію. Він повідомив, що до Києва подано заяви на реєстрацію двох нових мусульманських Духовних управлінь – хабашитського і ваххабітського. Рескомрелігій АРК не схвалює появу нових мусульманських толків, оскільки вони не сприяють об'єднанню кримськотатарської спільноти, проте в жодному разі не можна діяти заборонами ні з боку влади, ні з боку органів кримськотатарського національного руху, основний шлях – це діалог, переконаний В. Маліборський.
Заступник Постійного Представника Президента України в АР Крим В. Пробий-Голова наголосив на необхідності задоволення національно-культурних потреб етнічних громад Криму, перш за все – росіян, українців та кримських татар, а також на певних досягненнях органів влади у цій сфері. Так, розглядаючи задоволення етнокультурних потреб росіян він нагадав, що в автономії майже 90 % школярів навчається російською мовою, у більшості вищих навчальних закладів нею ведеться навчання, у двох із чотирьох державних театрах Криму репертуар повністю російськомовний, у двох – частково, книжковий фонд бібліотек переважно російськомовний. Значні кошти на підтримку російської мови виділяються із бюджету автономії. Цю практику треба продовжувати, але при цьому необхідно не допускати перекосів та політизації заходів із підтримки російської культури, які проводяться за бюджетні кошти, підкреслив В.Пробий-Голова.
Він відзначив, що завдяки виділенню з бюджету майже 1 200 млн. грн. на державну програму облаштування репатріантів вдалося вирішити велику частину проблем раніше депортованих за національною ознакою осіб та членів їх сімей. Хоча ситуація з її фінансуванням цього року потребує негайного виправлення, оскільки протягом січня-травня 2009 року надійшло лише 5,3 % коштів, передбачених Державним бюджетом. В.Пробий-Голова вважає, що державі варто активніше працювати і над збереження кримськотатарської мови, правового забезпечення процесу репатріації, вирішення земельної проблеми.
За його словами, фінансування з бюджету автономії етнокультурних потреб національних меншин може слугувати прикладом для багатьох інших регіонів держави. Проте час удосконалювати цю сферу. Наприклад, Крим міг би відпрацювати грантову систему виділення коштів і поділитися досвідом як з іншими регіонами України, так і з державою в цілому. Окрім того, при формуванні бюджету АР Крим час перейти від терміну «підтримка національних меншин», до – «підтримка етнічних спільнот Криму». Це дозволило більш повно задовольнити культурні потреби етнічних українців автономії, які складають чверть її населення і роблять значний внесок у кримську економіку, вважає В. Пробий-Голова.