Звернення
Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим
Леоніда Жунька
до учасників траурного зібрання – реквієму
до Дня пам’яті жертв депортації

Дорогі кримчани!

Нас, громадян України всіх національностей, єднає, перш за все, бажання побудувати демократичну, процвітаючу і справедливу державу, в якій права кожного громадянина будуть захищені. Разом з тим, нас, представників української політичної нації, єднають історичні події, в тому числі - трагічні. Депортація сталінським режимом у 1944 році кримськотатарського народу – це трагедія всього Криму і цілої України.
Ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю жертв того нелюдського вчинку тоталітарної влади.
Незалежна Україна не несе юридичної відповідальності за акт депортації. Проте вона поставилася до раніше депортованих як до своїх громадян і, фактично, одноосібно взяла тягар їх облаштування на історичній Батьківщині. Цей процес, на жаль, не є простим і безболісним. Йому заважали, зокрема, не повна готовність громадської думки, не завжди оперативні дії по вирішенню проблем репатріантів органів влади і самоврядування. Але разом з тим, Україна не припиняла сприяти облаштуванню депортованих навіть у період найглибшої економічної кризи. Зі свого боку кримські татари стали активними повноправними співтворцями нової держави і української політичної нації.
З 1991 по 2007 рр. на реалізацію заходів щодо облаштування й соціально-культурного розвитку репатріантів з бюджетів держави і автономії спрямовано 1063,93 млн. грн., у тому числі 830,18 млн. грн. - на капітальне будівництво, 233,75 млн. грн. на соціально-культурні заходи. Що дало змогу побудувати 444,4 тис. кв. м. житлової площі, 9 шкіл, прокласти 861,8 км водопроводів, 1190,3 км ліній електропередач, 113,3 км доріг, 434 км газопроводів та ввести інші об’єкти соціально-культурної інфраструктури.
Зроблено чимало інших позитивних кроків для облаштування в Криму 264,5 тисяч кримських татар. Разом з тим очевидно, що попереду ще багато робити з репатріації та досягнення гармонії в нашому кримському домі. В цьому контексті не можуть не хвилювати акти вандалізму на мусульманських цвинтарях. Зрозумілі об’єктивні труднощі у розслідувані цих справ, але ми переконані, що організатори і виконавці цих злочинів повинні бути знайдені і покарані.
Президент України неодноразово наголошував на тому, що релігійні права громадян мають бути гарантовані. У зв’язку з цим, переконаний, що рішення суду про виділення землі під будівництво Соборної мечеті в Сімферополі має бути виконане і що громадським та людським обов’язком органів самоврядування є забезпечення права мусульман побудувати в кримській столиці свій головний храм.
В Криму гостро постала земельна проблема. Прийшов час покласти край вакханалії у цій сфері. Кожен кримчанин, який потребує землі і має на те законне право, повинен її отримати. Для вирішення цього завдання Глава держави видав 14 травня Указ про додаткові заходи щодо забезпечення додержання права на землю громадян, які проживають на території Автономної Республіки Крим. Окремо він торкається гарантування прав репатріантів.
Весь досвід облаштування в Криму раніше депортованих громадян наочно демонструє, що досягнути подальших суттєвих зрушень у цьому питанні не можливо без ухвалення повноцінної законодавчої бази. Ми наполягали і будемо наполягати на як найскорішому прийнятті Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»! Президент ще минулого року закликав народних депутатів України зробити це, але парламентська криза стала цьому на заваді. Ми переконані, що час для ухвалення цього закону вже давно прийшов!
Держава повинна створити умови для розвитку і самореалізації всіх своїх громадян, в тому числі відновити соціальну справедливість стосовно раніше депортованих!
Тільки так ми зможемо зробити стабільним і заможним Крим і процвітаючою Україну!
Ми повинні дати відсіч всім, хто намагається розіграти міжнаціональну карту.
Час єднатися і спільно творити велике європейське майбутнє Криму і всієї України!