Основні питання відносно створення
національного природного парку на території Великої Ялти.

    На базі колишнього Ялтинського лісгоспу в цілях охорони та збереження соснових лісів був заснований Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник (ЯГЛПЗ), де історично знаходилася значна частина інфраструктури Великої Ялти: лінії електропередач, шляхи, каналізації, газопроводи, водоводи, цвинтарі в тому числі і полігон твердих побутових відходів в селищі Гаспра. 
    В районі Великої Ялти та в самому місті Ялта на сьогодні склалася критична ситуація викликана незбалансованістю завдань і потреб курортно-рекреаційної інфраструктури території, що стрімко розвивається, та територіями природно-заповідного фонду (ПЗФ), які щільно оточують Велику Ялту по всьому периметру, що призвело до виникнення вкрай небезпечної ситуації яка загрожує розвитку та екологічній безпеці регіону. Ця ситуація потребує невідкладної та всебічної оцінки, термінового прийняття законодавчих та організаційних заходів. 
    Одним з найбільш об’єктивно доцільних варіантів таких заходів є створення національного природного парку на території Великої Ялти, що дозволить в комплексі з питаннями охорони об’єктів природозаповідного фонду, генерального плану території, адміністративно-територіального устрою частини території Південного берега Криму (Велика Ялта) від смт. Форос до смт. Гурзуф, концепції зеленого будівництва, раз і назавжди вирішити питання конфігурації меж, площі та статусу об’єктів ПЗФ, землеустрою території та її ефективного управління. 
    Це дозволить в рамках Національного парку за рахунок функціонального зонування території забезпечити виділення і збереження територій парку як абсолютно заповідних які залишаться в державній власності (за основу прийняти територію ЯГЛПЗ), та інших функціональних зон територій, які залишаючись землями ПЗФ забезпечать гармонічне співіснування інфраструктури мегаполісу та заповідними територіями. Створення Національного парку одночасно дозволить збільшити загальну площу територій ПЗФ майже на 1700 гектар за рахунок земель Куйбишевського лісництва та яйли Ай-Петрі. На цих землях також значно загострилися проблеми збереження природних комплексів на фоні значного зростання рекреаційного тиску. Виконання цих дій дозволить припинити подальше нецільоне використання цінних земель та попередить їх знищення. 
    Організація Національного парку на базі Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника (ЯГЛПЗ) дозволить виключити будь яку можливість вилучення територій зі складу ПЗФ та одночасно покращити умови їх збереження застосовуючи законодавчий механізм регулювання використання природних комплексів згідно з затвердженим регламентом. В цьому випадку відкриваються нові можливості. 
    По перше - в рамках проекту організації території національного парку буде реалізована можливість комплексного підходу до планування всієї території узгодженої до генерального плану розвитку Великої Ялти, як єдиного природоохоронного та курортно-рекреаційного комплексу. Відпаде необхідність вилучення територій зайнятих магістральними комунікаціями, що виключить можливість дефрагментації цілісного природного комплексу. Дасть можливість в рамках регламенту затвердженого проекту організації території розвивати та розширювати спектр природоохоронних та курортно-рекреаційних можливостей території за рахунок залучення інвестицій в будівництво сучасних екологічно чистих комплексів курортно-рекреаційного призначення, вкладання коштів в розвиток та модернізацію існуючої інфраструктури. Відкриється можливість закріплення окремих територій ПЗФ за конкретними суб’єктами господарювання під охоронні зобов’язання про їх утримання, збереження та відтворення в рамках жорсткого регламенту. Прикладом можуть служити будівництво на включених до національного парку територіях нових канатних доріг, гірськолижних курортів, об’єктів розважальної індустрії та інше. Це в значній мірі дозволить підняти привабливість Ялти як для відпочиваючих так і для інвесторів. Одночасно, введення нової категорії земель ПЗФ дозволить раз і назавжди виключити можливість, за рахунок незаконних маніпуляцій, на рівні органів місцевого самоврядування вилучення земель природоохоронного призначення для їх подальшого нерегламентованого використання. Під час розробки наукового обґрунтування зміни статусу території ПЗФ буде виконана робота по її функціональному зонуванню, це дасть можливість повернення незаконно вилученим територіям їх природоохоронного статусу та запровадити процедуру відшкодування порушниками компенсацій за завдані державі збитки. 
    Важливим аспектом запропонованого шляху вирішення проблем регіону буде одночасне зняття правової колізії, що ставить поза законом існування в тілі заповідника лінійних споруд та інших елементів інфраструктури мегаполісу. Це забезпечить в подальшому виключення можливостей зловживань за рахунок входження в чітко окреслене правове поле Закону про природно-заповідний фонд України. 
    Пропозиція відносно створення НПП підтримується науковою громадськістю АР Крим. В останнє це знайшло своє підтвердження на розширеному засіданні у Представництві Президента України в АР Кримв в квітні поточного року.
Відносно можливих зловживань в сфері земельних відносин при зміні категорії об’єктів ПЗФ, які так активно обговорюються противниками створення Національного парку, вважаємо зазначити наступне. 
    Як раз законодавча колізія з невизначеністю статусу територій ПЗФ і призводить до активізації зловживань на тлі неоднозначного суб’єктивного підходу до виділення земель. 
    З незрозумілих причин, як раз в період завершення виконання робіт по інвентаризації земель ЯГЛПЗ, практично чомусь відсутні факти судового переслідування порушників земельного законодавства в заповіднику (згідно інформації наданої в Представництво Президента України в АР Крим останні судові впровадження датуються лише початком 2007 року). Це свідчить про те, що продовжуються незаконні маніпуляції площами внутрішніх угідь за рахунок зміни конфігурації заповідника. В цьому випадку йде зміна території заповідника під конкретну задачу підгонки території під задану площу з замовним приховуванням санкціонованих фактичних вилучень земель ПЗФ. 
    Цей факт доводить вірність напрямку запропонованих першочергових законодавчих дій.
     Виконання запропонованого комплексу заходів дозволить в повному обсязі та без законодавчих протиріч виконати заходи до державної програми соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим на період до 2017 року в якій зокрема наголошено що, рекреаційний комплекс Автономної Республіки Крим є сукупністю пов’язаних між собою галузей та підприємств господарського комплексу, діяльність яких спрямована на задоволення потреб у санаторно-курортному лікуванні, реабілітації, оздоровленні та відпочинку громадян України, близького та далекого зарубіжжя, а також ефективного і раціонального використання природних, соціально-культурних і виробничо-економічних ресурсів регіону, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 р. № 1067, та забезпечить сталий розвиток регіону на найближчі 15 -20 років.