Історія Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим

Історія створення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим бере початок з проголошення Україною у 1991 році незалежності та з’явлення у системі конституційного ладу Президента України, з відновлення у 1991 році Кримської автономної республіки у складі Української держави.

5 березня 1992 року було схвалено Закон України № 2167-XII «Про Представника Президента України». У статті 18 цього акту було визначено, що у Республіці Крим Президент України має своє Представництво, статус якого визначається окремим законом.

17 грудня 1992 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про Представництво Президента України в Республіці Крим» № 2875-XII. Дата його схвалення історично стала датою заснування Представництва.

31 березня 1994 року Указом Президента України № 119/94 в Криму було створено вже постійно діюче Представництво Президента України та призначено Постійного Представника Президента України. Розпорядженням Президента України № 119/94 від 12 травня 1994 року було затверджено структуру та граничну чисельність апарату Представництва, які у наступному неодноразово корегувалися.

31 січня 1996 року Указом Президента України № 100/96 було запроваджено нинішню назву Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, продовжено його повноваження та затверджено Положення про Представництво, на період до прийняття нової Конституції України 1996 року.

В розділі Х Конституції України 1996 року «Автономна Республіка Крим» було запроваджено окрему статтю 139, за якою в Автономній Республіці Крим діє Представництво Президента України, статус якого визначається окремим законом. Представництво стало конституційним органом влади України.

Діяльність Представництва Президента України як органу контролю держави за відповідністю Конституції та нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим Конституції України і законам України було закріплено у частині 4 статті 5 чинної Конституції Автономної Республіки Крим, прийнятій на другій сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим 21 жовтня 1998 року та затвердженій Законом України від 23 грудня 1998 року N 350-XIV.

Кадрові повноваження Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим щодо організації місцевої державної влади в Криму закріплені у частині 3 статті 37 чинної Конституції Автономної Республіки Крим 1998 року.

Наступні зміни у статусі Представництва були зумовлені конституційними повноваженнями Президента України як глави держави, гаранта державного суверенітету та територіальної цілісності України, додержання Конституції та законів України, прав і свобод людини і громадянина.

Розпорядженням Президента України від 27 березня 1998 року № 68/98-рп в апараті Представництва було створено відділ з питань міжнаціональних відносин. На виконання Указу Президента України від 7 квітня 2000 р. № 573/2000 у складі апарату Представництва було створено Секретаріат Ради представників кримськотатарського народу, як форми визнання Україною Меджлісу кримськотатарського народу.

Нинішній конституційний статус Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим розвинуто спеціальним Законом України від 2 березня 2000 року № 1524-III у чинній редакції. За його статтею 4 діяльність Представництва ґрунтується на принципах верховенства права, законності, гласності, поєднання загальнодержавних і місцевих інтересів.

Закон України № 1524-III визначає, що Представництво є державним органом влади, утвореним з метою сприяння виконанню в Автономній Республіці Крим повноважень, покладених на Президента України і безпосередньо йому підпорядкованим, цей акт встановлює функції Представництва.

Згідно норм цього закону Представництво очолює Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим. Постійний Представник та його заступники призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України.

Головними функціями Представництва є представницька, кадрова, аналітична, інформаційна та правозахисна, що полягає у сприянні додержанню конституційних прав і свобод людини і громадянина та досягненню міжнаціональної злагоди, соціально-економічної і політичної стабільності на території Автономної Республіки Крим.

Після збройного захоплення державою-агресором Кримського півострову в лютому 2014 р. діяльність Представництва у місті Сімферополь було вимушено припинено, керівництво Представництва залишило окуповану Автономну Республіку Крим.

Світове співтовариство цивілізованих націй та українська влада не визнали неправомірну окупацію та злочинну анексію Кримського півострову державою-агресором. Масове та цинічне порушення Росією в Криму норм міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, визнані на рівні правових документів Генеральної Асамблеї ООН, органів Ради Європи, ОБСЄ та Європейського союзу, поставили перед українською владою принципово нові завдання щодо Автономної Республіки Крим.

Розпорядженням Президента України від 16 травня 2014 року № 865/2014-рп, з метою забезпечення відновлення діяльності Представництва в умовах тимчасової окупації території України, Представництво було розміщено у місті Херсон, територіально наближеному до адміністративного кордону з Автономною Республікою Крим. 24 травня 2014 року Указом Президента України № 487/2014 було затверджено структуру Представництва, що мала забезпечити його роботу в умовах тимчасової окупації Криму.

Новий етап функціонування Представництва було визначено Указом Президента України № 16/2016 від 20 січня 2016 року. Цим актом було істотно посилено правозахисний та міжнародний вимір діяльності Представництва, передбачено утворення окремих структурних підрозділів Представництва у місті Києві, зі збереженням розташування у місті Херсон.

Указом Президента від 17 серпня 2017 року № 221/2017 було передбачено особливі посадові обов’язки першого заступника Постійного Представника стосовно питань кримськотатарського народу. У штаті Представництва у відповідності до нового законодавства України про державну службу було запроваджено посаду Керівника апарату Представництва.

Представництвом чітко визначено напрямки роботи, налагоджено взаємодію з центральними та регіональними органами влади в Україні, запроваджено механізм моніторингу ситуації з внутрішньо переміщеними особами та населенням тимчасово окупованої території, здійснюється аналіз законодавства в контексті питань Криму з метою його врегулювання, системно досліджуються соціально-економічні та політичні процеси на тимчасово окупованій території України, забезпечується інформаційний супровід своєї діяльності.

Представництвом спрямовуються подання і пропоз