Україна відзначає 24-ту річницю Декларації про Державний суверенітет України

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим вітає Український народ з річницею проголошення Декларації про державний суверенітет України.
16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила доленосний документ – Декларацію про Державний суверенітет України, яким визначені основи державного, політичного, економічного ладу, та підкреслені самостійність і суверенітет України.
За прийняття цієї Декларації проголосувало більш ніж 98 відсотків депутатів тодішньої Верховної Ради.
За своїм юридичним змістом Декларація про державний суверенітет України не потребувала жодних додаткових актів про незалежність. Де-факто, 16 липня 1990 року Україна вже стала незалежною, самостійною, суверенною державою.
Згодом, Декларація про державний суверенітет України стала основою для «Акту проголошення незалежності України» 24 серпня 1991 року.


Інформаційний ресурс для громадян, які переселяються з тимчасово окупованої території АР Крим та районів ведення антитерористичної операції в інші регіони України

В Україні розпочав роботу урядовий сайт vpo.gov.ua для переселенців з тимчасово окупованого півострова Крим та зони проведення Антитерористичної операції.

На порталі розміщені данні про актуальні контактні телефони, за якими громадяни можуть отримати безкоштовну консультацію, інформацію щодо пошуку житла, роботи, наявності поруч навчальних закладів, дитячих садків тощо.


Визначено управління Пенсійного фонду в Херсонській області, що опікуються виплатою пенсій на території тимчасово окупованого півострову

2 липня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 234, якою затверджено Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. На виконання цього документа правлінням Пенсійного фонду України затверджено Постанову від 07.07.2014 № 13-4, якою визначено п’ять управлінь Фонду, що здійснюють пенсійне забезпечення та надання соціальних послуг особам, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Так, головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області тел. (0552) 35-39-02 займатиметься пенсійним забезпеченням осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей) та іноземним громадянам згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення. Чотири районних управління Пенсійного фонду України – в Генічеському – тел. (0234) 3-25-49, Каланчацькому – тел. (0230) 3-14-33, Новотроїцькому – тел. (0248) 5-25-24 та Чаплинському – тел. (0238) 2-25-79 районах Херсонської області – вирішуватимуть питання пенсійного забезпечення тих мешканців Криму – громадян України, які отримують пенсію відповідно до інших законодавчих актів. Слід мати на увазі, що звернутися за оформленням продовження виплати пенсії за законодавством України можна до будь-якого з чотирьох районних управлінь.


Генеральна Прокуратура України створила управління захисту прав кримчан

України на тимчасово окупованій території півострова Крим, повідомив Генеральний прокурор України Віталій Ярема
Нове управління займатиметься фіксацією порушень прав громадян в Криму, підготовкою і супроводом звернень до Європейського суду з прав людини, питаннями юридичних осіб, зокрема підприємців які вимушені працювати на тимчасово окупованій території. «Головною функцією управління є захист інтересів громадян, у першу чергу переселенців», – наголосив керівник відомства.
Також, Віталій Ярема зазначив, що з Криму на материкову частину України переселилися понад 11 тисяч громадян.
«Вони не залишилися без уваги держави: прийнято ряд нормативних документів, що допоможуть у вирішення їхніх проблем», – підкреслив Генпрокурор.
Адреса приймальні Генеральної Прокуратури України – м. Київ, вул. Різницька 13/15, телефон – (044) 280-10-20


Постійний Представник Президента України Наталія Попович взяла участь у нараді з питань допомоги вимушеним переселенцям з окупованого півострову

В рамках взаємодії Представництва та Херсонської облдержадміністрації, 10 липня в приміщенні Херсонської ОДА, була презентована програма допомоги вимушеним переселенцям з півострова та громадянам призваних до Збройних Сил України у зв’язку з тимчасовою мобілізацією.
Програма містить відомості про наявність земельних ділянок під забудови у районах області та інформацію щодо працевлаштування переселенців.
Зі свого боку Наталія Попович відмітила позитивні тенденції у взаємодіях обласної влади з Представництвом: «Наші об’єднанні зусилля направленні на найскоріше розв’язання проблем вимушених переселенців».


Кримчан підтримують

За останні два робочі тижні Кабінет Міністрів України прийняв низку важливих рішень для жителів тимчасово окупованої території.

Зокрема урядовці ухвалили Постанову № 213 від 25.06.2014 р. «Про забезпечення тимчасового проживання осіб, які переселилися із Автономної Республіки Крим та м. Севастополя», якою витрати на переселення, а це понад 25 мільйонів гривень, будуть виділені з Резервного фонду Державного бюджету. Така сума сформована за заявами 12 обласних держадміністрацій, що готові до прийому переселенців. На кожну людину передбачена цільова допомога до 200 гривень щодобово. Кошти надходитимуть у санаторії або будинки відпочинку за місцем тимчасового проживання громадян.
У затвердженому Постановою № 202 від 25.06.2014 р. бюджеті Пенсійного фонду на 2014 рік передбачено повні виплати тим, хто залишився на тимчасово окупованій території.
Також Кабмін ухвалив Постанову 208 від 25.06.2014 р. «Про внесення змін до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми». «Цим рішенням буде внесено зміни до порядку виплат по народженню та утриманню сім’ям з дітьми. Зокрема, відповідно до цієї Постанови, громадяни, які були зареєстровані за місцем проживання в Криму, відтепер отримають лібералізацію документів для отримання виплат. Це підтверджує державну політику України, що гарантує соціальний захист і виплати всім громадянам, особливо тим, які потрапили у скрутне становище», – сказав Остап Семерак.
Не забуто і про пенсійні та соціальні послуги. Постановою № 234 від 02.07.2014 р. «Про затвердження Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя» уряд затвердив Порядок таких виплат тим, хто залишився і проживає на тимчасово окупованому півострові. Затверджено, що процедура розрахунку з громадянами буде здійснюватися поштовими переказами через українську пошту, у тому числі – міжнародними.
До того ж Кабмін упорядкував процедуру реєстрації майнових прав на нерухоме майно, що розташоване на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь. За для цього прийнято відповідну Постанову № 226 від 02.07.2014 р. щодо «Питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке розташоване на тимчасово окупованій території». Виконання реєстрації прав та вчинення усіх інших дій, щодо нерухомого майна, покладено на органи державної реєстрації прав Херсонської та Запорізької областей.
Реєстраційна служба Головного управління юстиції у Херсонській області. 73000, м. Херсон, вул. Рози Люксембург 7, тел. (0552) 45-63-17, 45-63-18.
Реєстраційна служба Головного управління юстиції у Запорізькій області. 69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського 5, тел. (061) 764-67-25, 764-17-27.


Вітання Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим з Днем Конституції України!

Шановні громадяни України!

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим вітає Вас з нагоди державного свята – Дня Конституції України!
18 років тому Верховна Рада прийняла основний Закон нашої держави. Документ, який визначив правові основи вільної країни, її суверенітет, територіальну цілісність та став основою демократичних перетворень, гарантом соборності України.

Але досвід українського народу в написанні державотворчих документів не обмежується 18-річчям. 304 роки тому лаври засновників європейського державотворення вже належали українському народові. У 1710 році між Гетьманом України Пилипом Орликом та Військом Запорізьким було укладено договір, що визначав принципи побудови державності. На папір лягли строки вступу, що містив історичний екскурс та гетьманська присяга народу України. Перші статті визначали державну релігію, кордони і основи зовнішньої політики. Влада почала належати Генеральній Раді. До її складу входили генеральна старшина та «значні, старовинні, добро розумні та заслужені особи». Тричі на рік рада повинна була збиратися й вирішувати всі справи разом із Гетьманом – щоб стримувати його від «викривлення прав і вольностей».
Вже тоді українській народ прагнув суспільної чесності та державної відповідальності, адже значна частина Документу була спрямована на боротьбу з корупцією та зловживанням владою. На превеликий жаль, ця Угода не змогла набрати чинності – політичні обставини стали на заваді сподіванням народу.
Наступним, не менш важливим, етапом державотворення стало прийняття Центральною Радою 29 квітня 1918 року Основного Закону Української Народної Республіки під назвою „Статут про державний устрій, права і вільності УНР”, а також схвалення Західноукраїнською Республікою 13 листопада 1918 року Тимчасового Основного Закону. Однак трагічні події тодішньої епохи також  завадили втіленню в життя положень цих документів.
Але доля розпорядилася так, що лише наприкінці ХХ століття ми стали свідками народження суверенної країни. Так, нами пройдений складний шлях, і, на жаль, сьогодні наша Батьківщина переживає часи значних випробувань, але всі ці роки віра і надія завжди були невичерпним джерелом наснаги українського народу.
Тож будемо вірити і робити все можливе для того, щоб 18-та річниця Конституції стала доленосною віхою на шляху процвітання України.


Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС

Україна підписала Угоду про асоціацію та Заключний акт з Європейським Союзом. Підпис під документом поставив Президент України Петро Порошенко. Церемонія відбулася у будівлі Ради Європейського Союзу у Брюсселі о 10 годині за місцевим часом. З української сторони на церемонії також були присутні Міністр закордонних справ Павло Клімкін, Перший помічник Президента Юрій Оніщенко, заступник Глави Адміністрації Президента України Валерій Чалий, представник України при Європейському Союзі Костянтин Єлісєєв. Підписання Угоди про асоціацію з ЄС Петро Порошенко назвав одним із найважливіших днів в історії Української держави. «Це один з найважливіших днів з часу набуття незалежності України. Ми маємо використати цю можливість для модернізації країни. Але ми потребуємо тільки одного – миру та безпеки», – зазначив Президент у коментарі журналістам перед церемонією підписання. «Ми сподіваємося, – наголосив Глава держави, – що сьогодні Європейський Союз продемонструє таку ж солідарність, як раніше». Зранку Президент України провів робочий сніданок з Президентом Європейської Ради Германом Ван Ромпеєм та Президентом Європейської Комісії Жозе Мануелєм Баррозу.


Виступ Президента України Петра Порошенка на сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи

Шановна пані Президент! Шановний Генеральний секретар! Шановні члени Асамблеї! Дорогі учасники! Дякую за запрошення виступити перед Асамблеєю. Вдячний за можливість донести до цього поважного форуму голос українського народу з різних куточків України – східних та західних, північних та південних, вільних і окупованих. Минув лише місяць із завершення президентської кампанії, під час якої я об’їздив всю Україну. Я побачив її миролюбною, гостинною до всіх та європейською – не лише за розташуванням, але й за покликанням. Україна завжди була гостинним домом для кожного, хто приходив з миром. На жаль, сьогодні цей дім у небезпеці. Знайшлась сила, яка прийшла в Україну не з миром. У нашому повсякденному словнику знову з’явилися слова “анексія”, “сепаратизм”, «найманці». Що ми можемо зробити для того, щоб зупинити насильство і не допустити його перетворення на повномасштабну війну? Нажаль, сьогодні це питання стосується не лише України. Воно стосується всієї Європи. Шановні члени Асамблеї! Все почалося минулого листопада, коли колишня влада забрала в українців мрію, відмовившись від європейської інтеграції, не спитавши українців і не давши взамін нічого, крім корупції та нехтування людською гідністю. Україна піднялася і почалася Революція Гідності. Народ переміг. Ця перемога далась великою кров’ю і великими жертвами. Росія, яка двадцять років тому в обмін на ядерну зброю обіцяла піклуватися про суверенітет України, всупереч Великому договору між Україною та Росією, всупереч Будапештському меморандуму , який пообіцяв мир в обмін на третій за розміром в світі ядерний арсенал, стала агресором і зруйнувала стабільність в цьому регіоні. А разом з ним – і систему балансів і противаг у сучасному світі. З цієї трибуни я хотів би від імені всіх українців подякувати Раді Європи, і особливо її Парламентській Асамблеї, за негайне реагування на військову агресію. Ця підтримка конче була потрібна і залишається потрібною для України. Рішення Комітету Міністрів і Парламентської Асамблеї становлять правову основу для подальшого відновлення справедливості та забезпечення прав всіх людей,які проживають на окупованих територіях. Треба зупинити факти фінансування та озброєння терористичних груп у Донецькій та Луганській областях, які все ще відбуваються з боку Російської Федерації. Бо фактично, це другий етап агресії. У 2008 році ми це спостерігали в Грузії. У 2014 році, нажаль, це відбувається за рахунок суверенітету України. І питання «хто буде наступним?» є відкритим. І саме тому Європа зараз має продемонструвати спільність і солідарність. Бо проблема для Європи сьогодні – це відсутність реального механізму збереження миру, захисту територіальної цілісності та демократії. Бо повоєнна модель була зруйнована, і зараз на наші з вами плечі лягає відповідальність за створення нової моделі. Без відчуття реальності легко створити суспільний грунт для агресії. І на жаль, сьогодні агресія переповнює російське суспільство. Вона лежить в основі і політики, і суспільного ставлення до України з боку Російської Федерації. Але Україна протиставляє їй переконаність і моральну силу. Очевидно, що без повернення Криму нормалізація наших відносин не можлива. Але ми – люди миру. І тому українська влада і я особисто, як український Президент, вийшов з ініціативою мирного плану. Бо повинен бути діалог та готовність домовлятися заради збереження людських життів. Шановні члени Асамблеї! Найбільших збитків конфлікти завдають звичайним, пересічним громадянам. І це сьогодні переконливо бачимо в окупованому Криму. Ми бачимо, як порушуються політичні, мовні та культурні права громадян. Як завжди, найбільше потерпають національні меншини. Кримські татари та етнічні українці є сьогодні об’єктом дискримінації. Щодня ми отримуємо все нові повідомлення про порушення свободи слова та ЗМІ, прав на освіту, віросповідання, громадянство, проживання, працю, права власності на землю, доступу до охорони здоров’я і освіти. У проблемних регіонах на Сході України ситуація ще більш кричуща. Незаконні озброєні групи намагаються встановити диктатуру насильства. Викрадення, незаконні затримання, вбивства, тортури, зникнення та переслідування стали частиною життя постраждалих районів. За сприяння міжнародних організацій – Ради Європи, Організації Об’єднаних Націй, ОБСЄ ми документуємо всі ці порушення. Вони мають отримати адекватну реакцію міжнародної спільноти. Тут потрібний ретельний аналіз, особливо в світлі майбутніх судових скарг, якими Україна буде захищатися. Президентські вибори стали важливим кроком на шляху відновлення миру і порядку. Ми з готовністю прийняли рекордну кількість міжнародних спостерігачів. Отримавши підтримку виборців, я представив першочерговий порядок денний свого президентства – єдність, відновлення миру, безпека. Мир і безпека – це те, чого прагнуть українці на Донбасі. Вони мріють, щоб повернулося їхнє нормальне життя, щоб не гинули люди, щоб не брали в полон і не катували заручників. Сьогодні ми маємо вже 174 полонених заручника, майже 150 загиблих, більше 300 поранених. Менш ніж за тиждень припинення вогню вбито 18 українських військовослужбовців, поранено 27. Позавчора загинула десятимісячна дитина від вибуху гранати, випущеної з підствольного гранатомету. Але ми прагнемо миру і в цьому непростому, неполітичному прагненні – суть мирного плану, який я представив. Він зводиться до припинення насильства, амністії тих, хто не скоїв тяжких злочинів, стабілізації ситуації і після цього – реалізації прагнень місцевого населення у постраждалих від біди регіонах. Ми повинні зробити так, щоб внутрішні процеси повернулися у цивілізовані рамки. Зробимо це – відновимо не лише мир, але й довіру. Після цього ми в першу чергу займемося економікою та інфраструктурою, адже щодня ми отримуємо нові повідомлення про те, які завдання стоять перед нами і що зруйновані чергові об’єкти. Ніхто не хоче, щоб люди гинули. План встановлює рамки для політичного врегулювання на основі деескалації, стабілізації і діалогу. Його імплементація обговорюється у рамках створеної Тристоронньої контактної групи за участю представників України, Російської Федерації, ОБСЄ, Європейського Союзу. Необхідною передумовою є зупинення вогню. Перед оприлюдненням мій План був обговорений з представниками всіх місцевих легітимних органів влади Донбасу, бізнесової еліти, яка представляє найбільше виробництво Донецького регіону. Вони всі одноголосно його підтримали. Одностороннє припинення вогню було запроваджено о 22:00 20 червня та триватиме до завтра до 22:00 години 27 червня. Наше завдання було перейти від режиму бойової охорони кордону до режиму його надійного контролю. Якщо буде контроль на кордоні – припиниться незаконний потік найманців, танків, бронетехніки та важкого озброєння на територію України. Україна зацікавлена і запропонувала інтенсифікувати зусилля Організації безпеки і співробітництва в Європі щодо встановлення жорсткого моніторингу з елементами контролю ситуації на місцях. Ми запросили їх до кожного блокпосту і готові, офіційно про це декларую, запросити російських представників долучитися до моніторингу кордону, щоб впевнитись в жорсткому дотриманні взятих на себе зобов’язань з українського боку. Мирний план був підтриманий всіма основними країнами світу, за що Україна їм надзвичайно вдячна. У той же час очевидно, щоцей мирний план запрацює лише за підтримки Росії. Поки що, на жаль, ця підтримка Російської Федерації є абсолютно недостатньою. Добре, що Рада Федерації вже не збирається, нарешті, проголошувати війну Україні. Але війну ніхто й не проголошував. Її просто ведуть. Ведуть зараз, в ці хвилини. Замість того, щоб відвести своїх найманців з боку російського кордону заходять все нові, добре оснащені і вмотивовані бойовики. Президент Путін вчора, під час нашої телефонної розмови разом з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель і Президентом Франції Франсуа Олландом висловив свою підтримку мирного плану. Ми з надією чекаємо тепер реальних кроків. І я з цієї трибуни хочу ще раз наполегливо закликати Росію сприяти врегулюванню ситуації! Підтримайте Мирний план діями, а не словами! Бо за цими діями ми зупиняємо смерті цивільних і військових людей, які боронять суверенітет і територіальну цілісність держави. І ми чекаємо цих дій. Посильте охорону кордону! Зупиніть нелегальний потік військової техніки! Перестаньте рекрутувати найманців! Врешті-решт, відведіть війська. Український народ не хоче війни, не хоче анархії і не допустить її. Всі ідеї сепаратизму були штучно нав’язані Україні ззовні. Україна є монолітною. Треба зупинити потоки брехні і ненависті, які поширюються російськими ЗМІ. Це не сприяє встановленню миру. Чого реально прагнуть неспокійні регіони? Того ж, що і будь-яка місцева громада. Більше повноважень, більше автономії, право на ухвалення рішень. Право спілкуватися тою мовою, якою вони вважають за потрібне. Право покладати квіти тим пам’ятникам, яким вони вважають за потрібне. Право співати пісні тією мовою, якою їм подобається. Це все дає їм програма децентралізації влади в якості конституційних змін, запропонованих мною. І сьогодні український Парламент зареєстрував проект змін до Конституції Президента Порошенка, де ключовим елементом змін є децентралізація влади. Ніколи в Україні не було такого, щоб Президент, який виграв вибори з повноваженнями призначати голів обласних і районних державних адміністрацій, відмовлявся від цього і передавав ці повноваження на місця. І я впевнений в тому, що ця ідея буде підтримана українським Парламентом. В Україні мають відбутись позачергові місцеві вибори в зв’язку з прийняттям змін до Конституції для того, щоб обрані лідери територіальних громад набули вже нових повноважень і нової відповідальності. Обрані представники увійдуть до складу місцевих рад, які, у свою чергу, сформують виконавчі комітети. Окремою проблемою є відновлення економіки донецького регіону. І мені дуже приємно, що ми разом з нашими партнерами з Європейського Союзу і Сполучених Штатів Америки розробили окрему програму створення нових робочих місць, яка передбачає залучення великої кількості інвестицій. Вона включає проект програми економічного відновлення регіону. Належним чином буде вирішено питання розподілу коштів між центром та регіонами. У повній відповідності з Європейською хартією місцевого саморврядування влада в Україні буде децентралізована моїм проектом Конституції. Я підтримую налаштованість активізації міжнародної панелі розслідування Ради Європи, яку ми обговорювали разом з Генеральним секретарем для експертного розслідування застосування сили як проти Майдану 18, 19, 20 лютого, так і трагічних подій в Одесі 2 травня. Ми готові до відкритої співпраці для того, щоб весь світ прозоро переконався, що винуватці в цих трагедіях будуть притягнуті до відповідальності. Шановні члени Асамблеї! Україна переживає час викликів, а також і час надій. Наш вибір – розбудова міцної демократії, яка займе достойне місце у родині європейських держав. Наш шлях лежить до Європейського Союзу. І тому завтра, 27 червня, нарешті, я, як Президент України, підпишу Угоду про асоціацію з ЄС. Європейський Союз для нас – це історія успіху, еталон успішної держави, перевірена часом модель реформ. І коли мене питали яка ваша президентська модель реформ, мені було дуже легко відповідати – Угода про асоціацію. Все там є. І ми почнемо імплементувати цю Угоду негайно. Вже. Одразу ж після підписання. Останній аспект особливо важливий на тлі того, що Україна стала на шлях економічної інтеграції та політичної асоціації з Євросоюзом. Шанс, який ми маємо, обов’язково буде використаний. Реформи назріли і перезріли. Україні потрібний новий соціальний контракт. Він має створити життєздатну систему управління, яка захистить громадян від зовнішніх загроз та створить необхідне підґрунтя для соціально-економічного та культурного розвитку. В той же час я заявляю, що це не будуть зміни будь-яку ціну. Є питання, які не обговорюються: унітарна держава, існуюча мовна система з однією офіційною державною мовою і необмеженою кількістю регіональних і з повною та всеохоплюючою гарантією розвитку використання мови кожної меншини, європейська інтеграція. Все інше може бути предметом широкого обговорення. Я запевняю, що це обговорення вже відбувається. Я впевнений, що й Парламент сьогодні потребує перезавантаження. Країна сьогодні не має достойного рівня представництва. Особливо це відчутно в Донбасі, на Сході України. Я переконаний в тому, що Парламент має обиратися по-новому закону – на пропорційній основі за відкритими списками. Виборці мають знати кожного кандидата особисто. Уряд має попередньо формуватись Прем’єр-міністром і затверджуватись Парламентом. Президент має зберегти повноваження контролю. Рада Європи і Парламентська Асамблея неодноразово наголошували на необхідності докорінних перетворень у судовій і правоохоронній системах. Останні місяці особливо чітко продемонстрували важливість цих реформ. Потрібний більший громадський контроль за призначенням і роботою суддів. Потрібні практичні гарантії незалежності судової влади. Ми маємо змінити роль та функції Генеральної прокуратури, перетворити її з інструменту покарання на засіб забезпечення законності та захисту прав людини. Новий формат судочинства має бути належним чином відображений у змінах до Конституції. Подолання корупції, призначення нових суддів, загальна модернізація державної служби завершать картину нової судової системи в Україні. Пані і панове! Останні місяці мали прямий вплив на наше спільне євроепйське майбутнє. Події в Україні формують нову Європу. І ця нова Європа буде єдиною або розколотою, стабільною або крихкою. Майбутнє Європи та її дух залежать від того, як буде врегульований конфлікт в Україні – на основі міжнародного права, законності, або на основі «права сильного». Це – дилема і вибір, який кожен з нас повинен зробити самостійно. Потрясіння в Україні почалися, оскільки українці не захотіли розстатися з демократією та європейським вибором. Вони тривають, оскільки хтось вирішив покарати Україну за цей вибір. Вони зупиняться, тільки коли здоровий глузд і європейські цінності візьмуть гору над агресією. Допоможіть нам у цьому – і завтрашня Європа буде єдина, стабільна, морально сильна. Я дуже дякую Вам за увагу! Я дуже дякую Вам за солідарність з Україною, яку ви продемонстрували! Україна цього конче потребує. Слава Україні!